РЕСУРС, ПОТЕНЦІАЛ, ЗАПАС – ЦЕ НЕ КАПІТАЛ

Анотація

УДК 330.14.01; 330.142;  330.145  JEL Classification: D24 

          Бабайлов В.К. РЕСУРС, ПОТЕНЦІАЛ, ЗАПАС – ЦЕ НЕ КАПІТАЛ

          Капітал – одне зі виключне розповсюджених явищ і відповідних понять економіки, яке використовується як у практиці, так і на всіх рівнях економічного знання – в науці, теоріях, концепціях, гіпотезах, ідеях. Вперше капітал ввів  Аристотель як формулу Г-Т-Г (для спрощення напису – ГТГ), де Г і Т – грошова і товарна вартість в їх взаємоперетворенні одна в одну. Сенс цієї формули, перш за все, практичний: власник грошей, грошової вартості Г на ринку перетворює, використовує свої гроші Г для придбання засобів виробництва вартістю Т, які  після взаємодії перетворюються на ринку знову в гроші в грошову вартість Г; й цей процес повторюється багато разів. Одразу відмітимо, що таке перетворення було й до Аристотеля. Але так «спресовав» інформацію про розуміння капіталу саме і тільки Аристотель. Саме в цієї формулі увесь сенс капіталу. Й саме тільки зі цієї формули можливе визначити сутність, зміст, види і інші аспекти капіталу. Й навіть, те що  Аристотель не використовує термін «капітал» ніяк не зменшує його внесок у розуміння капіталу. Й вже зі самої формули Аристотеля ГТГ слідує, що Аристотель капітал розумів як тільки вартість, тобто, тільки, як економічне поняття. Однак, як ні дивне, саме видатні  вчені, економісти визначають сенс капіталу зовсім не спираючись саме на саму основу капіталу, яка закладена Аристотелем в його формулі. Й яка завжди використовується у практиці будь-якого підприємства. При цьому капітал помилкове визначають як ресурс, потенціал і запас (РПЗ). Але змішування капіталу зі РПЗ в будь-якому випадку є величезна помилка, яка відволікає від дослідження існуючих проблем самого капіталу, знижує ефективність практики діяльності підприємств. Розповсюдженим прикладом помилкового розуміння капіталу є так званий людський капітал, який, перш за все, зав’язаний не зі вартістю, не з економікою, а з організацією персоналу, з мотивацією, з адміністрацією, з начальництвом, зі менеджментом персоналу; людський капітал – це предмет зовсім іншої сфери діяльності. На жаль у літературі досі не помічають цієї помилки. Тому проблема  спростування помилкового ототожнення капіталу зі РПЗ залишається актуальною. Метою статті  і стало  вирішення цієї проблеми. Задачі: аналіз і використання видів,  сутності і змісту капіталу, як засобів  досягнення мети; формулювання основних результатів. Методики дослідження: огляд літературних джерел, методика історичного-логічного Гегеля (коротко - методика Час), 2С70, ВЄО, аналогія, поняття. Результати: проведений аналіз останніх досліджень і публікацій; він показав, що  дійсне існує найрізноманітніше розуміння капіталу навіть провідними економістами світу; що при трактуванні капіталу відсутній опір на саму основу капіталу – формулу капіталу Аристотеля; що  наслідком цього є помилкове трактування капіталу як РПЗ, що суперечить самої формулі капіталу Аристотеля; проведений аналіз основних видів капіталу (торгового, позикового, відсоткового, виробничого, промислового, основного і оборотного), і в них  немає основи для трактування капіталу як РПЗ; тобто, ні жодний вид капіталу не є ресурсом, або запасом, або потенціалом – всі вони є тільки вартість; проведений аналіз сутності і змісту капіталу також не підтверджує помилкової думки про капітал як РПЗ. Наукова новизна: вперше аргументовано усунута розповсюджена помилка трактування капіталу як РПЗ. Практична значимість – отримані результати сприятиме поглибленню розуміння сенсу капіталу, що  підвищить ефективність практики промислових підприємств.