ПРОБЛЕМА СПРАВЕДЛИВОСТІ – СУЧАСНА ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІКИ

Анотація

УДК 330,83; 330,88; 172,12 JEL Classification М 11

Бабайлов В.К., Пахомова Л.В. ПРОБЛЕМА СПРАВЕДЛИВОСТІ – СУЧАСНА ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІКИ

В сучасній економічній літературі спостерігається стійка тенденція зростання інтересу до глобальних проблем економіки (ГПЕ). Вона навіть поділяється на дві течії: на власне визначення глобальних проблем та на способи їх вирішення. При цьому присутня значна їх різноманітність. Автори даної публікації вважають, що за всю історію господарської діяльності людства необхідно визначити чотирі ГПЕ. Три перших з них були вирішені провідними країнами відповідної епохі. Так, перша ГПЕ існувала ще у доантичну епоху – це була проблема організації всієї господарської діяльності як єдиного, нероздільного цілого, тобто, без  виділення в неї трьох основних елементів: економіки, інженерії, адміністрації (начальництва). Друга ГПЕ виникла в епоху античності як виділення економіки у господарстві і формування її основних понять. Третя ГПЕ виникла після промислової революції – це організація в економіці гідного прибутку. Перші дві ГПЕ і їх вирішення вже детально розкриті у двох відповідних публікаціях. Підготовлена стаття відносно й третьої ГПЕ. Четверта, сучасна ГПЕ, як предмет даної публікації – це проблема справедливого розподілення досягнутого провідними країнами світу гідного прибутку між всіма соціумами, це проблема справедливості у соціальній економіки. Справа в тому, що несправедливе розподілення демотивує персонал підприємств і знижує прибуток підприємства. Тому усунення несправедливості в розподіленні прибутку стає виключно актуальною проблемою. Але для досягнення справедливості необхідно спочатку визначити найважливішу складову цієї загальної проблеми – визначити само поняття «справедливість». Для цього авторами був зроблений огляд відповідних літературних джерел. При цьому було встановлено, що справедливість розглядалася протягом всієї історії людства; її визначали дві основні групи дослідників – це соціальні філософи і соціальні економісти. Авторами проаналізовані погляди визначення справедливості соціальних філософів на таких історичних етапах, як доантичність, античність, середньовіччя, просвітництво. При цьому було встановлене, що майже всі провідні соціальні філософи вирішували проблему визначення справедливості, не пов’язувая її зі загальною, глобальною проблемою розподілення прибутку. Значний внесок в розуміння справедливості зробили такі соціальні філософи, як Конфуцій, Аристотель, Платон, Гесіод, Демокрит, Епікур, Цицерон, Тома Аквінський, Френсіс Бекон, Жан-Жак Руссо, Кант, Юм, Бетам тощо. Особливо точно розуміння справедливості серед них зробив Юм. Він вперше справедливість визначив як порядок. При цьому автор вважає, що аналіз поглядів соціальних філософів на справедливість потрібно доповнити дослідженням розуміння справедливості і соціальними економістами, які справедливість пов’язували вже зі вирішенням саме четвертої глобальної проблеми економіки – с проблемою саме справедливого розподілення прибутку підприємств. Серед них найбільший інтерес представляє визначення справедливості такими видатними соціальними економістами, як А. Сміт,  Ф. Хайек, В. Ойкен. У цілому аналіз літературних джерел показав, що існує значна різноманітність розуміння «справедливості», як соціальними філософами, так і соціальними економістами. Це головна невирішена складова загальної проблеми справедливого розподілення прибутку підприємств. Тому метою даної статті стало визначення основних аспектів справедливості. Задачі: визначення сутності справедливості; визначення змісту справедливості; узагальнення отриманої інформації щодо справедливості. Методики дослідження: огляд літературних джерел, методика історичного-логічного Гегеля (коротко - методика Час), 2С70, ВЄО, аналогія, поняття.  Результати: проведений аналіз останніх досліджень і публікацій щодо визначення справедливості показав, що  існує значна різноманітність розуміння самого поняття «справедливість», як головної складової проблеми справедливого розподілення прибутку підприємств; визначена сутність справедливості як порядок; встановлений зміст справедливості як склад таких чотирьох основних елементів: свобода, відповідальність, мораль і право; акцентована увага на такій властивості справедливості – вона  виконує різні функції в різних сферах діяльності людства. Наукова новизна: вперше встановлені основні аспекти справедливості: сутність, як порядок; зміст як чотирі основні елементи – свобода, відповідальність, мораль і право. Практична значимість – саме точне визначення основних аспектів справедливості забезпечить вирішення сучасної, четвертої глобальної проблеми економіки – справедливе розподілення прибутку підприємств між усіма соціумами суспільства.