ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ

Анотація

УДК 330.81; JEL Classification: В 11.

Бабайлов В.К., Калгулова Р.Ж. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ.

         Увесь досвід організації економіки приводить до безперечного висновку, що існує одна, загальна, складна і виключне ємна її проблема – визначення організації економіки у часі і просторі. Аналіз історії економіки і економічної думки відносно організації економіки у часі приводить до безперечного висновку про існування чотирьох її основних етапів, на яких вирішувались чотирі відповідні проблеми. Перший етап – це етап вирішення проблеми доантичної організації господарської діяльності як єдиного цілого без відділення зі неї економіки. Другий етап – це етап вирішення проблеми відокремлення і формування понять економіки, як окремого явища в епоху Античності і Середньовіччя. Третій етап пов’язаний зі проблемою вже сформованої економіки, як окремого виду професійної діяльності, – зі проблемою підвищення її ефективності; концентровано це сформувалося в проблему вибору або директивної, або ринкової економіки у Індустріальну епоху. Четвертий етап – це етап вирішення принципово нової проблеми вже провідних країн світу, які успішно вирішили проблему досягнення гідного прибутку, це проблема його справедливого розподілення, проблема справедливості у соціальної економіці у майбутню, а часткове вже й у сучасну епоху. Відносно другої частини загальної проблеми організації економіки– організації економічної діяльності у просторі, – можна впевнено стверджувати, що вона вирішується саме у нутрі кожного зі чотирьох визначених етапів. На думку авторів статті логічне розглядати такі ємні чотирі проблеми в окремих статтях. Тому дана стаття присвячена тільки першому етапу організації економіки, де мова йтиме про проблему економіку відповідно на першому етапі, саме в межах господарської діяльності як єдиного цілого, без розподілення на інженерію, адміністрацію і особисто економіку. А вже у нутрі цього етапу розглядатиме економіку у просторах декількох провідних країн Стародавнього Сходу: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії . Саме засвоєння і використання їх досвіду є актуальною проблемою. Аналіз останніх досліджень і публікацій приводить до висновку, що вже у Доантичну епоху почалося формування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого. Але розумінні необхідності реалізації самого відокремлення все ж таки не існувало. Метою статті й стало доведення існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу (Єгипту, Вавилону, Китаю і Індії). Задачі: визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Єгипту; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії; зробити висновки (визначити основні результати, їх наукову новизни і практичну значимість). Методики дослідження: огляд літературних джерел; 2С70 (один зі основних приватних законів логістики); ВЄО (все є організація); історичного-логічного Гегеля (коротко – методика час), аналогія. Результати: визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності у Стародавнього Єгипту як такі терміни, поняття і явища: власність, рабство, товарно-грошові відносини, облік трудових та матеріальних ресурсів, складалися земельні кадастри тощо; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону, як відсоток, власність, податки, товарно-грошові відносини; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю, як соціально-економічна концепція господарської діяльності як єдиного цілого, трактат «Гуань-цзи», в якому задовго до Кейнса пропонується активне втручання держави в економічні справи; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії особливе у знаменному трактаті «Артхашастра», який охоплює широке коло питань і свідчить про зрілість економічних аспектів господарської діяльності Індії того часу і в якому ще задовго до Адама Сміта виказана думка про те, що багатство з'являється за рахунок витрат праці. Наукова новизна полягає в тому, що вперше визначені чотирі основні етапи розвитку світової економіки і детально розкритий його перший етап, в якому доведене існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу. Практична значимість визначається тим, що ознайомлення і засвоєння сучасним і майбутніми поколіннями економістів наукової новизни, яка досягнена у даній статті, істотно доповнить їх творчий потенціал.