ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Автор(и)

  • В’ячеслав Кудрявцев Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2023.31.90

Ключові слова:

модель, організаційна модель, сталий розвиток, програма сталого розвитку, підприємство

Анотація

УДК 330.34; JEL Classification: O10

Кудрявцев В.М. ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Розробити організаційну модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У роботі запропоновано розподіл відповідальності між топ-менеджментом компанії (постановка й оновлення стратегічних цілей), офісом з управління проєктами/портфелем проєктів (оцінювання та відбір проєктів, створення пулу проєктів для реалізації стратегічної мети в частині сталого розвитку (СР)), менеджером програми СР (координація діяльності з СР) і функціональними підрозділами (реалізація проєктів і програм СР). Вирішення проблеми підвищення загального рівня СР на рівні портфельного управління має низку переваг: 1. Дозволяє найоптимальнішим способом пов'язати операційну діяльність у частині СР зі стратегічними цілями компанії завдяки використанню моделей селекції проєктів. 2. Знижує ризики незбалансованого розвитку компанії в частині підвищення рівня СР (забезпечує необхідний баланс між удосконаленням показників у частині впливу на економіку, екологію, суспільство) за рахунок використання методів балансування портфеля. 3. Підвищує підзвітність і прозорість діяльності в частині управління СР за наявності ефективно працюючої системи управління портфелем проєктів у компанії. 4. Скорочує витрати на функції управління СР у компанії, реалізуючи їх у межах проєктного офісу і функціональних підрозділів, без створення окремого підрозділу (за обов'язкової наявності менеджера, відповідального за постановку стратегічних цілей у сфері СР компанії). 5. Підвищує статус питання СР у компанії. 6. Дозволяє впровадити принципи СР на всіх рівнях організації, формуючи стратегію СР компанії як згори донизу (постановка цілей топ-менеджментом), так і знизу догори (ініціативи СР від співробітників), а також підвищити залученість співробітників у реалізацію концепції СР компанії. Наукова новизна: Розроблена організаційна модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління, що дозволяє підвищити ефективність формування стратегічної програми сталого розвитку компанії. Практична значущість: запропонована організаційна модель дозволить оптимізувати розподіл ролей у реалізації стратегічної програми СР підприємства для якіснішого управління стійким розвитком компанії на підставі пропонованого проектно-портфельного підходу.

Посилання

Millar M. Global Supply Chain Ecosystems: Strategies for Competitive Advantage in a Complex, Connected World. Kogan Page of London. 2015. 288 p.

Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development: веб-сайт. URL: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70 /1&Lang=R (дата звернення: 15.10.2023).

Visser W., Matten D., Pohl M., Tolhurst N. The A to Z of Corporate Social Responsibility. London : A John Wiley & Sons, Ltd., Publication, 2010. p. 406

Elkington J. Towards the Sustainable Corporation: Win-Win-Win Business Strategies for Sustainable Development. California Management Review. 1994. 36(2). pp. 90-102.

Elkington J. Cannibals With Forks: The Triple. Bottom Line of 21st Century Business. Capstone. Oxford, 1997, 402 p.

Strange T., Bayley A., “Sustainable Development,” Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) Press, Paris, 2008.

Sala, S.; Farioli, F.; Zamagni, A. Progress in sustainability science: Lessons learnt from current methodologies for sustainability assessment: Part 1. Int. J. Life Cycle Assess. 2012, 18, 1653-1672.

Князєва О. А., Дем’янчук М. А. Проблеми сталого розвитку підприємств в умовах глобалізації. Економічний вісник університету: Збірник наук. Праць учених та аспірантів. 2015. Вип. 25/1. С. 110-117.

Зайцева Л. О. Інтеграція сталого розвитку в діяльність компаній. Економiка та держава. 2019. No 11. С. 55-60.

Загорський В. С. Концептуальні основи формування системи управління сталим розвитком еколого-економічних систем: Монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2018. 336 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-01

Номер

Розділ

Статті