КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Автор(и)

  • В’ячеслав Кудрявцев Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2023.30.106

Ключові слова:

транспорт, транспортне підприємство, сталий розвиток, фактори сталого розвитку, критерії сталого розвитку

Анотація

УДК 330.34; JEL Classification: O10

Кудрявцев В.М. КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Виявити та згрупувати фактори сталого розвитку транспортного підприємства, що безпосередньо впливають на досягнення конкурентних переваг у соціально-економічній сфері, подолання актуальних викликів зовнішнього та внутрішнього середовища, зменшення потенційних ризиків і сприяють виживанню компанії. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств транспорту зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Нами запропоновано та розкрито критерії сталого розвитку транспортного підприємства: конкурентоспроможність, зниження фінансових і нефінансових ризиків, адаптивність (відповідність мінливим соціальним цінностям), прозорість (відкритість компанії на рівні двосторонньої комунікації), відповідальність за весь життєвий цикл основної діяльності, відкритість (партнерські стосунки зі стейкхолдерами), довгостроковість ("довгострокове розуміння часу"), економічна (фінансова) стійкість (беззбитковість, збереження платоспроможності та кредитоспроможності), соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічність, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екстремальність, соціальна стійкість, економічна стійкість, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічна стійкість (допустимий вплив на навколишнє середовище), внесок компанії у сталий розвиток суспільства. Виокремлено шість груп чинників, до внутрішніх чинників належать управлінські, виробничі, фінансові та соціально-екологічні, до зовнішніх – прямі та непрямі чинники. Наукова новизна: Запропоновано та розширено систему факторів сталого розвитку транспортного підприємства, а саме класифікацію зовнішніх факторів сталого розвитку компанії доповнено новими факторами, що дають змогу визначити основні напрями діяльності підприємства для досягнення цілей сталого розвитку. Практична значущість: уточнено класифікацію внутрішніх чинників сталого розвитку, що є основою для розроблення методики інтегральної оцінки сталого розвитку транспортного підприємства.

Посилання

Millar M. Global Supply Chain Ecosystems: Strategies for Competitive Advantage in a Complex, Connected World. Kogan Page of London. 2015. 288 p.

Бойко О. В., Двуліт З. П. Сталий розвиток транспортної системи України. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. № 23(18). С. 94-103.

Князєва О. А., Дем’янчук М. А. Проблеми сталого розвитку підприємств в умовах глобалізації. Економічний вісник університету: Збірник наук. Праць учених та аспірантів. 2015. Вип. 25 (1). С. 110-117.

Зайцева Л. О. Інтеграція сталого розвитку в діяльність компаній. Економiка та держава. 2019. No 11. С. 55-60.

Кудрявцев В. М. Фактори сталого розвитку транспортної інфраструктури. Проблеми та перспективи розвитку підприємництва. Харкiв. 2022. №29. С. 32-46.

Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development: веб-сайт. URL: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70 /1&Lang=R (дата звернення: 15.04.2023).

Visser W., Matten D., Pohl M., Tolhurst N. The A to Z of Corporate Social Responsibility. London : A John Wiley & Sons, Ltd., Publication, 2010. p. 406

Elkington J. Towards the Sustainable Corporation: Win-Win-Win Business Strategies for Sustainable Development. California Management Review. 1994. 36(2). pp. 90-102.

Elkington J. Cannibals With Forks: The Triple. Bottom Line of 21st Century Business. Capstone. Oxford, 1997. 402 p.

Strange T., Bayley A. “Sustainable Development” Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) Press. Paris, 2008.

Sala S., Farioli F., Zamagni A. Progress in sustainability science: Lessons learnt from current methodologies for sustainability assessment: Part 1. Int. J. Life Cycle Assess. 2012. №18. P. 1653-1672.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-11

Номер

Розділ

Статті