ІНТЕГРАЛЬНО-МАТРИЧНА ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2022.28.37Ключові слова:
трудовий потенціал, інтегральний підхід, матрична діагностика, розвитокАнотація
УДК 331.5; JEL Classification: J 01
Шевченко І.Ю., Петрик А.В. ІНТЕГРАЛЬНО-МАТРИЧНА ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
Мета: інтегрально-матрична діагностика розвитку трудового потенціалу України. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, факторний аналіз, графічний метод. Результати: запропоновано й апробовано методичний інструментарій інтегрально-матричної діагностики розвитку трудового потенціалу. На першому етапі здійснюється інтегральна діагностика якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу та його базових компонент, таких як демографічний потенціал, інтелектуальний потенціал, творчий потенціал, професійно-кваліфікаційний потенціал, підприємницький потенціал. На другому етапі здійснюється ідентифікація характеру (стимуляційного або деструктивного) впливу комплексних показників демографічного потенціалу, інтелектуального потенціалу, творчого потенціалу, професійно-кваліфікаційного потенціалу, підприємницького потенціалу на значення інтегральних індексів якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу. На третьому етапі за значеннями інтегральних індексів якісного та кількісного розвитку трудового потенціалу та його базових компонент будується матриця, яка складається з 4-х квадрантів: «Квадрант кризового стану», «Квадрант стагнації», «Квадрант накопичення внутрішніх резервів», «Квадрант успішного функціонування». Запропонований методичний інструментарій інтегрально-матричної діагностики розвитку трудового потенціалу апробовано на прикладі трудового потенціалу України в період 2018-2020 рр. За результатами прикладного дослідження виявлено, що: трудовий потенціал України та практично всі його базові компоненти (демографічний потенціал, творчий потенціал, професійно-кваліфікаційний потенціал, підприємницький потенціал) характеризуються кризовим станом; інтелектуальний потенціал України перебуває у стані стагнації. Наукова новизна: надано подальшого розвитку інтегральному підходу до діагностики розвитку трудового потенціалу в частині його доповнення 4-х-квадрантною матрицею розвитку трудового потенціалу. Практична значущість: результати прикладного дослідження є основою для подальшого розроблення Стратегії розвитку трудового потенціалу України.
Посилання
Шевченко І. Ю., Петрик А. В. Демографічні та соціально-економічні передумови формування, розвитку та використання трудового потенціалу України. The world of science and innovation. Abstracts of the 6th International scientific and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. 2021. P. 1188–1194.
Грищенко В. Ф., Коваленко Л. Ю. Економічна оцінка трудового потенціалу території з урахуванням екологічного фактора в контексті інноваційного розвитку. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 2. С. 231–237.
Заїнчковський А. О., Новойтенко І. В. Вартісний підхід до оцінки використання трудового потенціалу підприємств. Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. Вип. 3(2). С. 166–170.
Пасєка С. Р. Соціально-трудовий потенціал регіону: оцінка стану з позицій потреб модернізації економіки регіону. Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. Серія 1: Економіка. 2012. Вип. 1. С. 120–127.
Шевченко І. Ю. Аналіз методичних підходів до оцінки трудового потенціалу. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва: Збірник наукових праць Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Х.: ХНАДУ. 2012. № 2(3). С. 23–29.
Бочарова Н. О. Теоретико-методичні основи перспективної оцінки трудового потенціалу підприємств. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 2(5). С. 42–47.
Гавриш К. С. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Вісник соціально-економічних досліджень. 2013. Вип. 1. С. 334–338.
Кузьмак О. І. Етапи та методологія дослідження і оцінювання трудового потенціалу. Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. 2013. Вип. 10(1). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnof_2013_10%281%29__39 (дата звернення: 28.02.2022).
Пивовар А. М. Удосконалення методики оцінки ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства. Економічний простір. 2013. № 74. С. 260–272.
Ратушенко О. І. Оцінка ефективності управління трудовим потенціалом. Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки. 2013. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_68 (дата звернення: 28.02.2022).
Пасєка С. Р. Теоретико-методичні підходи оцінки розвитку соціально-трудового потенціалу: регіональний аспект. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2014. Вип. 25. С. 18–28.
Ровенська В. В. Оцінка формування та використання трудового потенціалу промислового підприємства. Економіка і організація управління. 2014. Вип. 3–4. С. 215–220.
Харун О. А. Оцінка трудового потенціалу промислового підприємства. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2014. Вип. 25. С. 92–97.
Чухрай Н. І., Кулиняк І. Я., Глянцева О. І. Оцінювання рівня трудового потенціалу підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2014. № 10. С. 338–347.
Яворська А. В. Теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності системи відтворення трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства. Інноваційна економіка. 2014. № 4. С. 159–164.
Мельничук О. П. Оцінювання трудового потенціалу: підходи і практика використання. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2015. № 2. С. 152–161.
Трохимчук Т. В. Оцінка трудового потенціалу: підходи та методи. Молодий вчений. 2015. № 9(2). С. 39–42.
Шило К. М. Методичні положення оцінювання трудового потенціалу країни. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2015. № 1. С. 138–143.
Бараник З. П., Карабанова О. В. Оцінювання тенденцій розвитку трудового потенціалу України. Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. 2016. Вип. 18–19. С. 11–16.
Міронова Л. Г., Макаренко О. І. Оцінювання нереалізованого трудового потенціалу регіонів України. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 1. С. 78–81.
Смачило В. В. Теоретико-методичні аспекти оцінки трудового потенціалу регіону. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2016. № 1. С. 231–240.
Шевченко І. Ю. Методичні засади оцінювання розвитку трудового потенціалу на мезорівні. Бізнес Інформ. 2016. № 7. С. 170–175.
Шубалий О. М. Оцінка трудового потенціалу регіону в контексті визначення пріоритетів регіональної політики соціальної відповідальності. Економічний форум. 2016. № 2. С. 362–370.
Антонюк В. П., Шамілева Л. Л. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу промисловості з урахуванням рівня наукоємності її галузей. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 2. С. 196–206.
Рзаєв Г. І., Антонюк П. П., Кушнір В. В. Трудовий потенціал суб’єктів фінансового ринку та напрями його оцінювання відповідно до потреб економічного аналізу. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2017. № 4. С. 58–65.
Бабєєва O. В. Статистичне оцінювання показників зайнятості трудового потенціалу України. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 30(2). С. 151–154.
Ващенко О. В. Суспільно-географічна оцінка формування трудового потенціалу Київської області. Географія та туризм. 2019. Вип. 53. С. 92–97.
Ус Ю. В., Яремко А. Д. Теоретико-методичні основи оцінки трудової складової антикризового потенціалу підприємства. Бізнес Інформ. 2019. № 1. С. 192–198.
Шевченко І. Ю. Компонентна структура трудового потенціалу регіону. Економічні науки. Серія «Регіональна економіка»: Збірник наукових праць. 2012. Вип. 9(35). Ч. ІІ. С. 314−324.
Статистичний щорічник України – 2020 / За редакцією І. Є. Вернера. К.: Державна служба статистики України, 2021. 455 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ЗГОДА НА ПУБЛІКАЦІЮ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Автор, який веде переписку (далі автор) уповноважений співавторами підтвердити
наступне:
Я, ___________________________________________________________, підтверджую, що
(ПІБ автора - повністю)
представлена робота ________________________________________________________________
(ПІБ всіх авторів)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
(Назва статті)
- схвалена для публікації всіма співавторами;
- схвалена для публікації відповідальною установою, в якій вона виконана.
Автор поступається співзасновнику збірнику наукових праць «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» Харківському національному автомобільно-дорожньому університету
ексклюзивними правами на цю Статтю.
Передача авторського права охоплює виключне право на оприлюднення, редагування, і поширення Статті необмеженим тиражом в будь-якому вигляді і форматі на будь-яких носіях інформації.
Авторське право на публікацію передається в момент прийняття редакцією рукопису «в друк».
Автор гарантує, що Стаття є оригінальною і не є копією будь-якої іншої роботи, не була раніше опублікована, а також, що права на її опублікування нікому не передавалися і він / вона уповноважений співавторами здійснити таку передачу.
Автор гарантує, що використання його авторських прав не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організацій, а також не приведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
Автор відповідальний за дану статтю і ставить підпис на заяві (згоду на публікацію) за всіх співавторів.
Автор зберігає за собою наступні права: використання Статті в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях, виготовлення копій (включаючи електронні для особистого використання при умови, що копії не будуть використані для продажу або систематичного поширення).
Після отримання згоди на публікацію, підписаної автором, який веде переписку, зміни в авторстві або порядку зазначених імен співавторів прийматися не будуть.
Автор дає згоду (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних») на оприлюднення інформації про його особисті дані (відомості про авторів) з метою забезпечення реалізації відносин у сфері науки.
* Редакція журналу може не розділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати тексти статей.
Підпис автора, що веде переписку ________________________ / ____________ / ____________
Прізвище Підпис Дата
