ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДЕФІНІЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ «ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ»
DOI:
https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2022.28.20Ключові слова:
трудовий потенціал, категорія, інтерпретація, дефініція, еволюціяАнотація
УДК 331.5; JEL Classification: J 01
Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю. ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ТА СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДЕФІНІЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ «ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ»
Мета: дослідження історичної еволюції та надання сучасної інтерпретації дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал». Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, історичний метод, метод узагальнення, метод порівняння, монографічний метод. Результати: досліджено історичну еволюцію дефініцій соціально-економічної категорії «трудовий потенціал» у ретроспективі від проголошення незалежності України до сьогоднішнього часу. Виявлено спільні риси наданих науковцями ессенціальних характеристик соціально-економічної категорії «трудовий потенціал»: трудовий потенціал інтегрує кількісні й якісні характеристики; трудовий потенціал містить реалізовану (існуючу, наявну, реальну) та нереалізовану (потенційну, можливу, запасну, резервну, перспективну, майбутню) частини; реалізація трудового потенціалу сприяє досягненню поставлених цілей (особистісних цілей; стратегічних, тактичних і оперативних цілей суб’єктів господарювання/підприємництва або цілей їх окремих проєктів; цілей стратегій і програм розвитку галузей, регіонів, держави); формування, розвиток і використання трудового потенціалу здійснюється під впливом об’єктивних (зовнішніх) факторів і суб’єктивних (внутрішніх) факторів. Наукова новизна: спираючись на результати теоретичного дослідження та розуміння трудового потенціалу як тієї частини людського потенціалу, яка може розвиватися та реалізовуватися через трудову діяльність, було запропоновано наступну інтерпретацію дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал»: «трудовий потенціал – це кількісно-якісна характеристика частини людського потенціалу, що реалізується на даний момент і/або може бути реалізована в майбутньому через трудову діяльність задля досягнення системи цілей на особистісному рівні, мікро-, мезо- та макрорівнях під впливом об’єктивних (зовнішніх) факторів і суб’єктивних (внутрішніх) факторів». Практична значущість: агрегаційний характер наданої дефініції соціально-економічної категорії «трудовий потенціал» забезпечує більш повну її відповідність сучасним умовам, що своєю чергою сприятиме підвищенню ефективності управління трудовим потенціалом за умови обрання за основу запропонованої ессенціальної характеристики.
Посилання
Онікієнко В. В. Методологічні питання дослідження відтворення трудових ресурсів регіону. Зайнятість та ринок праці. 1994. Вип. 2. С. 3−7.
Пітюлич М. І., Бібен М. І., Мікловда В. В. Трудовий потенціал регіону: стратегія розвитку і функціонування. Ужгород: Карпати, 1996. 139 с.
Сембер С. В. Використання трудового потенціалу в умовах структурної перебудови економіки: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.09.01. Львів, 2000. 19 с.
Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. К.: Знання-Прес, 2002. 313 с.
Осовська Г. В., Крушельницька О. В. Управління трудовими ресурсами. К.: Кондор, 2003. 223 с.
Ареф’єва О. В., Коренков О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: монографія. Київ: ГРОТ, 2004. 200 с.
Кліяненко Б. Т., Большенко С. Ф. Вплив мотиваційного фактору на формування конкурентоспроможного трудового потенціалу регіону. Регіональна економіка. 2004. № 4(34). С. 7−15.
Варналій З. С., Мокій А. І., Новикова О. Ф. та ін. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія. К.: Знання України, 2005. 498 с.
Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: навч. посібник. К.: КНЕУ, 2005. 403 с.
Галаз Л. В. Концептуальні засади регулювання відтворення трудового потенціалу. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2006. № 554. С. 221–226.
Шаульська Л. В. Трудовий потенціал: багаторівнева стратегія збереження та розвитку: автореф. дис. ... докт. екон. наук: 08.09.01. К., 2006. 34 с.
Калєніна Н. В. Сутність категорії «Трудовий потенціал підприємства». Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво: науково-виробничий журнал. 2008. № 3. С. 111–114.
Югас Е. Ф. Регіональні фактори розвитку та механізми регулювання соціально-трудового потенціалу (на матеріалах Закарпатської області): автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.00.05. Ужгород, 2008. 18 с.
Гриньова В. М., Новікова М. М., Самойленко В. В., Смолюк В. Л. та ін. Управління розвитком трудового потенціалу підприємства: монографія. Х.: Вид. ХНЕУ, 2009. 256 с.
Щербак В. Г. Формування, використання та розвиток трудового потенціалу в умовах структурно-інноваційних перетворень: автореф. дис. ... докт. екон. наук: 08.00.07. Х., 2009. 36 с.
Засанська С. В. Трудовий потенціал регіону: розвиток та збереження в сучасних економічних умовах: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.07. К., 2010. 19 с.
Коцур А. С. Формування і реалізація регіональної соціальної політики збереження і розвитку трудового потенціалу: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.07. К., 2010. 20 с.
Гринкевич С. С. Особливості формування трудового потенціалу в умовах інформаційного суспільства. Сталий розвиток економіки. 2011. № 1. С. 158−162.
Кулинич Л. В. Трудовий потенціал: сутність та склад. Економічний простір. 2011. № 50. С. 98−104.
Гриньова В. М., Писаревська Г. І. Управління кадровим потенціалом підприємства: монографія. Х.: Вид-во ХНЕУ, 2012. 228 с.
Козар В. В. Методичні основи дослідження формування та використання трудового потенціалу регіону. Сучасні питання економіки і права. 2012. № 1. С. 13–17.
Шевченко І. Ю. Трудовий потенціал регіону: сутність та базова структура. Економіка і регіон. 2012. № 6. С. 141–145.
Кузьмак О. І. Етапи та методологія дослідження і оцінювання трудового потенціалу. Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. 2013. Вип. 10(1). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnof_2013_10%281%29__39 (дата звернення: 18.02.2022).
Немченко Т. А. Деякі питання щодо сутності трудового потенціалу галузі. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2013. Вип. 23. С. 169–175.
Сімчера О. І. Наукові підходи до дослідження сутності трудового потенціалу підприємства. Економічний простір. 2013. № 75. С. 240–249.
Ганіч Л. В. Формування сучасної системи управління трудовим потенціалом в Україні. Вісник соціально-економічних досліджень. 2014. Вип. 1(52). С. 8–12.
Гончар О. І., Руденко Т. В. Методи управління трудовим потенціалом сучасного підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2014. № 3. Т. 3. С. 91–94.
Скурська В. А. Сутнісна характеристика трудового потенціалу підприємства. Наукові праці КНТУ: Економічні науки. 2014. Вип. 25. С. 142–147.
Харун О. А. Сутнісні характеристики трудового потенціалу підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2014. № 5(1). С. 53–57.
Бегма П. О. Сутність трудового потенціалу як соціально-економічної категорії. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. 2015. № 2. С. 130−137.
Живко З. Б., Була Н. Я., Фостяк Н. С. Сучасні імперативи формування та розвитку трудового потенціалу як основа кадрової безпеки. Вісник Донецького національного університету. Серія: Економіка і право. 2015. Вип. 1. С. 110–114.
Мазур Н. А., Дуда Г. Б. Теоретичні аспекти дослідження сутності категорії «трудовий потенціал». Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. 2015. Вип. 12(1). С. 166–174.
Заєць Г. П. Дослідження сутності трудового потенціалу підприємств залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2016. № 55. С. 30–35.
Івченко Є. А., Серікова О. М. Оцінювання використання трудового потенціалу в системі економічної безпеки. Ефективна економіка. 2016. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5025 (дата звернення: 18.02.2022).
Садовська Н. С. Сутність трудового потенціалу рекреаційного комплексу: еволюція та формування наукових поглядів. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2016. № 6. С. 296–299.
Галан О. Є. Оптимізація методики оцінки трудового потенціалу машинобудівного підприємства. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 9. С. 368–374.
Корбут К. Є. Управління трудовим потенціалом підприємства: мета, функції та методи. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/ 12/121.pdf (дата звернення: 18.02.2022).
Бугас В. В., Науменко О. М. Трудовий потенціал підприємства: сутність та структура. Ефективна економіка. 2018. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_1_21 (дата звернення: 18.02.2022)
Каминський П. Д. Трудовий потенціал підприємства: сутність та структура. Торгівля і ринок України. 2018. № 2. С. 78–87.
Птащенко О. В. Pейтингування трудового потенціалу в умовах глобалізації. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні науки. 2018. № 5(126). С. 111–119.
Пілявський В. І. Трудовий потенціал підприємства: сутність, моделі зайнятості і ефективність використання. Інтелект XXI. 2019. № 3. С. 88–93.
Райковська І. Т. Визначення змісту компонентів трудового потенціалу для підвищення ефективності управління підприємством. Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. 2019. № 3. С. 87–95.
Водолажська Т. О. Сутнісно-змістовна характеристика поняття «трудовий потенціал підприємства». Економіка транспортного комплексу. 2021. Вип. 38. С. 32–45.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ЗГОДА НА ПУБЛІКАЦІЮ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Автор, який веде переписку (далі автор) уповноважений співавторами підтвердити
наступне:
Я, ___________________________________________________________, підтверджую, що
(ПІБ автора - повністю)
представлена робота ________________________________________________________________
(ПІБ всіх авторів)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
(Назва статті)
- схвалена для публікації всіма співавторами;
- схвалена для публікації відповідальною установою, в якій вона виконана.
Автор поступається співзасновнику збірнику наукових праць «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» Харківському національному автомобільно-дорожньому університету
ексклюзивними правами на цю Статтю.
Передача авторського права охоплює виключне право на оприлюднення, редагування, і поширення Статті необмеженим тиражом в будь-якому вигляді і форматі на будь-яких носіях інформації.
Авторське право на публікацію передається в момент прийняття редакцією рукопису «в друк».
Автор гарантує, що Стаття є оригінальною і не є копією будь-якої іншої роботи, не була раніше опублікована, а також, що права на її опублікування нікому не передавалися і він / вона уповноважений співавторами здійснити таку передачу.
Автор гарантує, що використання його авторських прав не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організацій, а також не приведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
Автор відповідальний за дану статтю і ставить підпис на заяві (згоду на публікацію) за всіх співавторів.
Автор зберігає за собою наступні права: використання Статті в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях, виготовлення копій (включаючи електронні для особистого використання при умови, що копії не будуть використані для продажу або систематичного поширення).
Після отримання згоди на публікацію, підписаної автором, який веде переписку, зміни в авторстві або порядку зазначених імен співавторів прийматися не будуть.
Автор дає згоду (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних») на оприлюднення інформації про його особисті дані (відомості про авторів) з метою забезпечення реалізації відносин у сфері науки.
* Редакція журналу може не розділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати тексти статей.
Підпис автора, що веде переписку ________________________ / ____________ / ____________
Прізвище Підпис Дата
