ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ НАУКИ МІКРОЕКОНОМІКИ

Автор(и)

  • Василь Бабайлов Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна
  • Ярослава Левченко Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна
  • Галина Марченко ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

DOI:

https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2021.26.4

Ключові слова:

мікроекономіка, наука, об’єкт, предмет, апробація, основна теорія

Анотація

УДК 330.101.542; JEL Classification: B40, D00

Анотація. Мікроекономіка займає особливе місце серед всіх видів економіки й особливо поряд з макро- і мегаекономікою. Саме мікроекономіка стає основою наступного формування макроекономіки. Тому удосконалення, поширення, поглиблення знань про мікроекономіку будь-якого її рівня й особливо вищого рівня знань, яким є наука мікроекономіка, є виключно актуальним питанням. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що постанова проблеми організації науки мікроекономіки відсутня взагалі. Існують такі основні причини такого стану: нерозуміння сенсу самої мікроекономіки; змішання її з макроекономікою; апріорне (бездовідне)  ствердження про вже існування будь-яких наук мало не з античної епохи через змішання й навіть ототожнення наук з ученнями й навіть з теоріями. Тому є гостра необхідність прийняття таких мір з вирішення відповідних проблемних аспектів мікроекономіки, як: усунення змішування мікро- і макроекономіки; відокремлення проблемних аспектів науки і практики мікроекономіки; концентрація уваги на формуванні науки мікроекономіки. Саме формування науки мікроекономіки, як вищого рівня знань про мікроекономіку, буде сприяти й вирішенню проблем практики мікроекономіки. При цьому автори виходили з реального стану процесу формування будь-якої науки, а саме: окремі й навіть важливі елементи її змісту вже були частково сформовані. Так, був визначений її об’єкт – як межі науки, як основна теорія; предмет – як проблемна частка об’єкту; однак саме предмет будь-якої навіть однієї конкретної науки визначався до останнього часу по-різному. Більш того, як показали фундаментальні дослідження,  це привело до невизначеності і єдиної, однієї, основної методики апробації  предмету. Й як наслідок не міг бути визначений і результат апробації – четвертий елемент науки мікроекономіки. Залишалася незрозумілою, невирішеною й ще одна проблема – відсутність  встановлення точної кількості елементів змісту будь-якої науки й в тому числі й науки мікроекономіки. Лише у 2013-2020 роках було встановлене, що будь-яка наука включає тільки чотири основні елементи: об’єкт; предмет; основну методику апробації предмету; результат цієї апробації. Методики дослідження: порівняльний аналіз наукової літератури та інформаційних джерел на основі методів порівняння, систематизації та узагальнення; узагальнення результатів аналізу і логічна генерація висновків, теорія методу Бабайлова. Результати. Визначені всі чотири елементи змісту науки мікроекономіки: основна теорія макроекономіки як теорія трудової вартості А. Сміта, головним елементом змісту якої є основний закон мікроекономіки, як  результат узагальнення законів приватних теорій мікроекономіки; основний закон макроекономіки – це закон вартості А. Сміта: «Вартість визначається тільки затратами труда»; або «Мікроекономіка – це створення вартості, створення затрат труда»; основна методика апробації основного закону – методика «Час» як скорочений вираз методики історичного-логічного Гегеля; результат апробації основного закону – три парадигми макроекономіки (глобальні стратегії відповідно Доіндустріальній, Індустріальній, Постіндустріальній епохах): переважно ручних затрат труда; переважно машинних затрат труда; переважно підприємницьких затрат труда. Це й означає завершення формування науки мікроекономіки. Наукова новизна: вперше завершено формування науки мікроекономіки. Практична значущість: сформована наука мікроекономіки, яка буде найефективнішим засобом вирішення проблем практики мікроекономіки.

 

Посилання

Khaustova, V. Ye. & Reshetniak, O. I. (2020), The impact of training of highly qualified personnel on scientific and economic development [Vplyv pidhotovky kadriv vyshchoi kvalifikatsii na naukovyi ta ekonomichnyi rozvytok], Problemy ekonomiky, No 1(43), P. 43−51 DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-43-51.

Islam, R., Ang, J. B. & Madsen, J. B. (2014), Quality-Adjusted Human Capital and Productivity Growth, Economic Inquiry, Vol. 52, No. 2, Р. 757–777.

Microeconomics. Economics, sociology, management [Mikroekonomika, Ekonomika, sotsiologiya, menedzhment], available at: http://ecsocman.hse.ru/docs/16000047/ (last accessed 21.03.2021).

What and how does microeconomics study? Economics, sociology, management [Chto i kak izuchaet mikroekonomika? Ekonomika, sotsiologiya, menedzhment], available at: http://ecsocman.hse.ru/text/22889580/ (last accessed 21.03.2021).

Microeconomics in the system of economic sciences [Mikroekonomika v systemi ekonomichnykh nauk], Bublik, available at: https://buklib.net/books/22254/#:~:text=1.1.-,Мікроекономіка%20в%20системі%20економічних%20наук,діяльність%20окремих%20економічних%20суб%27єктів.&text=Як%20самостійний%20розділ%20економічної%20теорії,XIX%20—%20на%20початку%20XX%20ст. (last accessed 24.04.2021)

Babajlov, V. K. (2019), Research methodology [Metodologiya naukovih doslidzhen], FOP Brovin O.V., 150 p.

Babajlov, V. K. (2011), Method theory [Teoriya metoda], monograph, H .: HNADU, 232 р.

Babajlov, V. K., Balenko, A. I., Hmelevskaya, A. A. (2006), A review of literary sources as a method of experiment [Obzor literaturnyh istochnikov kak metod eksperimenta], Business Inform, No 3, P. 103−104.

Dmytriiev, I., Babailov, V., Levchenko, Ya. (2020), Philosophical bases of improvement of paradigm development methodologies. EUREKA: Social and Humanities, No 1, P. 62−68. DOI: 10.21303/2504-5571.2020.001134.

Ksenofont [Ksenofont], available at: https://ru.wikipedia.org/wiki/Ксенофонт (last accessed 02.02.2020).

Aristotle's doctrine of matter and form [Uchenie Aristotelya o materii i forme], available at: http://www.bibliotekar.ru/estestvoznanie-3/42.htm (last accessed 10.02.2020).

Smith, A. (2010), On the wealth of peoples [O bogatstve narodov], AST Moscow, 188 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-26

Номер

Розділ

Статті