DOI: https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2019.23.0.219

УРАХУВАННЯ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ КЛЮЧОВИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ПРИ ФОРМУВАННІ СУЧАСНОГО БІЗНЕС СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Viktoriia Tretyak, Daria Chupova

Анотація


УДК 338.46:378:[330.117:330.161]; JEL Classification: I230

Мета дослідження полягає в визначенні основних стейкхолдерів у сфері вищої освіти, пошуку шляхів ефективної взаємодії з однією з найважливіших категорій - «студент», з ціллю налагоджування та підтримки довгострокових взаємовідносин для впровадження принципово нових можливостей, що в майбутньому забезпечить формування сучасного бізнес середовища та підвищить конкурентний статус закладу вищої освіти. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані наступні загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для виявлення сутності взаємозв’язку основних стейкхолдерів на ринку освітніх послуг, виділення категорій стейкхолдерів та описання сутності цих категорій; методи аналізу і синтезу для формування способів взаємодій зі студентами покоління Z та розробки варіантів реалізації цих взаємодій. Результати дослідження. В процесі дослідження ринку освітніх послуг було виділено ключових стейкхолдерів ЗВО та проаналізовано групи стейкхолдерів – студенти та науково-педагогічні працівники. Було визначено, що для більш ефективної взаємодії зі студентами покоління Z, необхідно впроваджувати такі способи навчання, які будуть зрозумілі, а головне цікаві студентам, а саме: заснування дистанційних курсів, мікро-уроків, взаємодії з соціальними мережами, гейміфікації, відеоматеріалів, персоналізації освітніх програм та ін. Наукова новизна. В результаті дослідження запропоновано схему взаємодії категорій стейкхолдерів з закладом вищої освіти. Виявлено взаимозв’язок ключових стейкхолдерів – студенти та науково-педагогічні працівники, що дозволило уточнити характеристику сучастного «портрету» студента покоління Z. Запропоновано новітні методи взаємодії зі студентами покоління Z та варіанти реалізації цих взаємодій. Практична значущість полягає в тому, що методичні підходи, теоретичні висновки та практичні рекомендації можуть бути використані у процесі формування сучасного бізнес середовища закладів вищої освіти, та дозволить ураховувати баланс інтересів ключових стейкхолдерів за рахунок зменшення розривів в їх інтересах.


Ключові слова


стейкхолдери; бізнес середовище; заклад вищої освіти; студенти; науково-педагогічні працівники; студенти покоління Z; шляхи навчання центеніалів

Повний текст:

PDF

Посилання


Економічна Стратегія України 2030, «Україна – learning nation». Український інститут майбутнього. Режим доступу: https://strategy.uifuture.org/ukraina-learning-nation.html

The Times Higher Education World University Rankings 2019. URL: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2019/world-ranking#!/page/0/length/25/sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats

QS World University Rankings 2019. QS Top Universities. URL: https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2019

Best Global Universities Rankings. US News and World Report Education. URL: https://www.usnews.com/education/best-global-universities/rankings

Simms C., Chapleo C.. Stakeholder analysis in higher education: acasestudy of the University of Portsmouth. Perspectives. Policy and Practice in Higher Education. 2010. No 14 (1). Р. 12-20.

Mainardes Е., Alves H., Raposo M. An Exploratory Research on the Stakeholders of a University. Journal of Management and Strategy. 2010. Vol. 1. No 1. Р. 66-88. URL: http://dx.doi.org/10.5430/jms.v1n1p76.

Schüller D., Chalupský V. Marketing Communication Managemen to Higher Education Institutions. Acta Univ. Bohem. Merid. 2012. No 15(2). Р. 61-69.

Marić I., Stakeholder analisys of higher education institutions. Interdisciplinary Description of Complex Systems. 2013. No 11(2). Р. 217-226. URL: https://hrcak.srce.hr/file/148291

Шаров А. І. Побудова інструментарію дослідження життєспроможності освітнього проекту та його можливого мультиплікативного ефекту. Управління проектами та розвиток виробництва. 2012. No2(42). С. 1-9.

Тимошенков І. В., Нащекіна О. М. Суб’єкти, агенти, актори і стейкхолдери в економічних дослідженнях освіти. Вчені зап. Харк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.». Х., 2012. Т. 18, кн. 1 : Освіта: традиції та інновації в умовах соціальних змін. С. 167-176.

Сментина Н. В., Хусаінов Р. В. Соціальна відповідальність вищих навчальних закладів: концептуальний аналіз. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2014. No9(2). С. 20-25.

Савицька Н. Л. Освіта і господарський розвиток: теоретико-методологічне осмислення базових категорій. Економіка. Управління. Інновації. 2014. No 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2014_2_52.

Панчишин С. М., Гринькевич О. С. Поняттєвий апарат інституційного аналізу конкурентоспроможності системи вищої освіти. Економіка розвитку. 2017. No 1(81). С. 50-58.

Буряк Г. Інститути розвитку відносин власності у класифікації бізнес-середовища. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Випуск 105. Ч. ІІ. С. 26-28.

Керівництво до Cводу знань з управління проектами. Керівництво PMBOK. 5-е вид. Pennsylvania: Project Management Institute, Inc., 2013. 614 с.

Strauss W. Generations : The History of America’s Future, 1584 to 2069 / William Strauss, Neil Howe. New York : Morrow, 1991. 538 p.