МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2018.21.0.66Ключові слова:
економічна безпека підприємства, ризики та загрози, управління економічною безпекою, система, підприємство, складові економічної безпекиАнотація
УДК 330.342; JEL Classification: Q044
Мета дослідження полягає в уточненні сутності дефініції «економічна безпека підприємства», а також у тому, що на основі розгляду основних підходів і методів оцінки рівня економічної безпеки підприємства розробити варіант розрахунку функціональних складових в загальному контексті економічної безпеки промислових підприємств. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у науковій роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для уточнення сутності економічної безпеки промислового підприємства, теоретичних засад та інструментарію управління економічною безпекою підприємства; системного і комплексного підходу до визначення вибору складових економічної безпеки підприємства і розробити варіанти їх оцінки і метод аналізу і синтезу для виявлення загроз основним функціональним складовим системи захисту. Результати дослідження. У статті проведений аналіз наукової літератури дав змогу авторам визначити найбільш комплексне і змістове визначення дефініції «економічна безпека підприємства»; досліджено складові економічної безпеки і на цій основі розроблено аналітичний інструментарій оцінки економічної безпеки підприємства. Визначено головні особливості та чинники управління економічною безпекою підприємства. Обґрунтовано, що плідна й ефективна діяльність підприємства повинна включати у себе не лише дослідження свого середовища й природи його змін, але й можливість адекватно реагувати на ці зміни, оскільки невдала або несвоєчасна реакція може спричинити до значних збитків, реалізації неефективних управлінських рішень і припинення діяльності підприємства взагалі. З метою підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств запропоновано удосконалений методичний підхід оцінки економічної безпеки для виявлення рівня адаптації підприємства до негативних впливів зовнішніх факторів. Зроблено акцент на тому, що для управління економічною безпекою необхідно розробити цільові критерії для оцінки її рівня. Рішення цієї задачі потребує розробки системи ефективних методів. Визначено, що об’єктивно оцінити стан економічної безпеки промислового підприємства по усім функціональним складовим важко. Причиною є те, що маються такі показники, які важко заміряти конкретними числами, формами й величинами. До таких складових відносяться інтелектуальна, кадрова, політико-правова, техніко-технологічна. Визначити числову значимість кожної з них важко. При цьому відмічається, що єдиної методики розрахунку рівня економічної безпеки не існує. Наукова новизна. Визначено найбільш комплексне і змістове визначення дефініції «економічна безпека підприємства». З метою підвищення ефективності управління економічною безпекою підприємств запропоновано удосконалений методичний підхід оцінки рівня безпеки на основі використання 9-ти складових економічної безпеки, які пропонують деякі фахівці, а 5-ти (фінансову, інтелектуально-кадрову, техніко-технологічну, політико-правову, інноваційну). Практичне значення отриманих результатів полягає у вдосконаленні оцінки економічної безпеки підприємства, що дозволяє виявити вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства та вжити заходів щодо нейтралізації виявлених негативних впливів. Розроблена оцінка дієвості механізму управління економічною безпекою може бути використана підприємством в якості завершального етапу управління економічною безпекою.Посилання
Бендиков М. А. Економічна безпека промислового підприємства в умовах кризового розвитку. Менеджмент в Україні і за кордоном. 2002. №2. С. 17-29.
Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємства України: стратегія та механізм зміцнення: монографія. Львів: Арал, 2008. 384 с.
Варналій З. С. Проблеми і шляхи забезпечення економічної безпеки України. Економіка і управління. 2001. №1. С. 18-29.
Іванюта Т. М., Заїчковський А. О. Економічна безпека підприємства: навч. посіб.. К.: Центр учбової літератури, 2009. 256 с.
Економічна безпека підприємства в конкурентному середовищі: монографія / за наук. ред. проф. М. П. Войнаренка. Хмельницький: ХНУ, 2008. 382 с.
Ілляшенко С. М. Складові економічної безпеки підприємства і підходи до їх оцінки. Актуальні проблеми економіки. 2003. №3(21). С.12-19.
Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізми забезпечення: монографія. К.: Лібра, 2003. 280 с.
Мельник О. О. Система загроз економічної безпеки підприємства. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Харків: НТУ «ХПІ». 2011. С. 97-103.
Ткаченко А. М., Резніков О.Л. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства. Вісник економічної науки України. 2010. №1. С. 101-106.
Черкасова С.О. Формування організаційно-економічного механізму управління процесом зміцнення економічної безпеки промислових підприємств. Економіка і реалії часу. 2013. №2. С. 22-27.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ЗГОДА НА ПУБЛІКАЦІЮ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Автор, який веде переписку (далі автор) уповноважений співавторами підтвердити
наступне:
Я, ___________________________________________________________, підтверджую, що
(ПІБ автора - повністю)
представлена робота ________________________________________________________________
(ПІБ всіх авторів)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
(Назва статті)
- схвалена для публікації всіма співавторами;
- схвалена для публікації відповідальною установою, в якій вона виконана.
Автор поступається співзасновнику збірнику наукових праць «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» Харківському національному автомобільно-дорожньому університету
ексклюзивними правами на цю Статтю.
Передача авторського права охоплює виключне право на оприлюднення, редагування, і поширення Статті необмеженим тиражом в будь-якому вигляді і форматі на будь-яких носіях інформації.
Авторське право на публікацію передається в момент прийняття редакцією рукопису «в друк».
Автор гарантує, що Стаття є оригінальною і не є копією будь-якої іншої роботи, не була раніше опублікована, а також, що права на її опублікування нікому не передавалися і він / вона уповноважений співавторами здійснити таку передачу.
Автор гарантує, що використання його авторських прав не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організацій, а також не приведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
Автор відповідальний за дану статтю і ставить підпис на заяві (згоду на публікацію) за всіх співавторів.
Автор зберігає за собою наступні права: використання Статті в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях, виготовлення копій (включаючи електронні для особистого використання при умови, що копії не будуть використані для продажу або систематичного поширення).
Після отримання згоди на публікацію, підписаної автором, який веде переписку, зміни в авторстві або порядку зазначених імен співавторів прийматися не будуть.
Автор дає згоду (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних») на оприлюднення інформації про його особисті дані (відомості про авторів) з метою забезпечення реалізації відносин у сфері науки.
* Редакція журналу може не розділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати тексти статей.
Підпис автора, що веде переписку ________________________ / ____________ / ____________
Прізвище Підпис Дата