Проблеми і перспективи розвитку підприємництва

ВИЗНАЧЕННЯ, АНАЛІЗ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ В СЕГМЕНТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ ЯК ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2025-07-17T22:19:11+00:00

УДК 338 JEL classification: L51, D20, О10

Дмитрієв І.А., Мордовцев О.С. ВИЗНАЧЕННЯ, АНАЛІЗ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ В СЕГМЕНТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ ЯК ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Мета: Метою статті є розробка моделей оцінки економічних ризиків в сегменті перевезення нафти і нафтопродуктів як основи економічної ьезпеки регіонів України. Результати: У роботі розглядалися проблеми визначення, аналізу та розробкау моделі оцінки економічних ризиків в сегменті перевезення нафти і нафтопродуктів як основи економічної ьезпеки регіонів України. Визначено та зроблено аналіз ризиків в системі перевезення нафти і нафтопродуктів. Доведено, що доставка нафтопродуктів в Україні можлива наступними видами транспорту, а саме: автомобільним та залізничним транспортом; нафтопродуктопновідом та морським транспортом; комбіновані перевезення. Проаналізовані переваги та недоліки того чи іншого транспортування. Наукова новизна: Розроблено модель оцінки ризику в сегменті перевезення нафти і нафтопродуктів. Практична значущість: Основне завдання при транспортуванні нафтопродуктів у умовах нестабільності воєнно-політичного та соціально-економічного функціонування країни – це забезпечення прийнятних ризиків. Рішення-в ефективному використанні сил і засобів по мінімізації ризиків, застосуванні високоефективного обладнання, а також в перерозподілі відповідальності за нанесення шкоди або заподіяння шкоди в результаті техногенних надзвичайних ситуацій між державою і перевізником.

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ КОМПАНІЙ У ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ В УПРАВЛІННЯ КАДРАМИ

2025-07-17T22:38:29+00:00

УДК 658.3:338.24, JEL Classification: М12, М51, О15, О32

Нікульнікова Г.В., Астаф’єва К.О., Бондарчук О.М. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ КОМПАНІЙ У ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ В УПРАВЛІННЯ КАДРАМИ

Мета: обґрунтування теоретико-методичних засад і практичних підходів до впровадження інноваційних стратегій в управлінні кадрами в умовах трансформаційної економіки, а також визначення ключових напрямів їх адаптації до реалій сучасного бізнес-середовища України. Методика дослідження: для досягнення мети застосовано комплексний підхід, що включає теоретичний аналіз, порівняння і синтез наукових праць, а також емпіричні дослідження, що стосуються інновацій у сфері HR-менеджменту. Результати: впровадження інноваційних HR-стратегій є критичним для адаптації підприємств до швидко змінюваного економічного середовища. Цифрові технології, зокрема аналітика даних, штучний інтелект та автоматизація кадрових процесів, мають високий потенціал для підвищення ефективності управління персоналом. Однак впровадження цих стратегій ускладнюється такими бар'єрами, як організаційна інертність, нестача фінансових ресурсів і технічної інфраструктури. Для успішного впровадження інновацій необхідно провести стратегічне планування, забезпечити підтримку керівництва на всіх етапах змін та підготувати персонал до роботи з новими технологіями. У процесі дослідження також було розроблено низку рекомендацій для підприємств щодо оптимізації процесу адаптації інноваційних технологій у кадрову політику. Наукова новизна: запропоновано новий комплексний підхід до впровадження інноваційних HR-стратегій, що включає врахування факторів, які обмежують їх ефективне застосування, а також нові моделі адаптації технологій у сфері управління персоналом, що відповідають специфіці різних галузей і організацій. Підкреслено важливість координації дій між підприємствами, державними органами та освітніми установами для успішної трансформації кадрової політики. Практична значущість: дослідження дозволяє підприємствам впроваджувати інноваційні технології у сфері HR, оптимізувати кадрові процеси та підвищити ефективність управління персоналом. Рекомендації можуть бути корисними для HR-менеджерів, керівників підприємств та органів, що регулюють трудові відносини та підтримують інновації.

АНАЛІЗ ПРОВАДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ПРОГРАМ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-07-19T23:20:49+00:00

УДК 330.322:005.8:005.52]:332.1(477.54); JEL Classification: О10, О18, R58

Кулик Д.Є. АНАЛІЗ ПРОВАДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ПРОГРАМ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мета: аналіз впровадження інвестиційних проєктів в межах реалізації Програм соціального та економічного розвитку Харківського регіону, визначення їх місця в системі регіонального розвитку та виокремлення напрямів покращення планування та реалізації інвестиційних проєктів відновлення та розвитку територій. Методика: методи аналізу та синтезу, порівняння, системний підхід, узагальнення та класифікації, графічний метод. Результати: Розглянуто нормативно-правові акти на підставі яких формуються Регіональні стратегії розвитку, розробляються Програми регіонального розвитку, які реалізуються через проєкти регіонального розвитку. Визначено фактори, за яких проєктний підхід в контексті регіонального розвитку здатен забезпечити позитивні соціально-економічні зрушення. Наведено структуру фінансування інвестиційних проєктів регіонального розвитку. Розглянуто характеристику впровадження інвестиційних проєктів розвитку Харківського регіону за 6 галузями, а саме: охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство, культура і туризм, освіта, фізична культура, соціальне забезпечення. Дані таблиці свідчать, що в період з 2021 по 2024 роки, кількість проєктів знизилась у 4,7 разів. Відповідно до зміни кількості проєктів, зменшено обсяги загального фінансування проєктів приблизно у 2,4 рази. Виокремлено фактори, що спричинили рецесію в сфері планування та реалізації інвестиційних проєктів регіонального розвитку у 2021-2024 рр.. Наведено послідовність та взаємозв’язок структурних елементів системи регіонального розвитку, серед яких важливе значення мають інвестиційні проєкти регіонального розвитку. Запропоновано можливі напрями покращення планування та реалізації інвестиційних проєктів відновлення та розвитку Харківського регіону, серед яких: співробітництво центральних та місцевих органів влади, за участі зацікавлених сторін; створення зон ведення бізнесу і стимулювання кластерних ініціатив податковими та адміністративними послабленнями за рахунок обласного бюджету; укладання угод міжрегіонального науково-технічного, ресурсного та культурного партнерства між обласними адміністраціями з метою вирішення соціально-економічних проблем, які є спільним інтересом регіонів. Наукова новизна: полягає у пошуку та розробці нових підходів до планування та реалізації інвестиційних проєктів регіонального відновлення та розвитку територій, враховуючи сучасні виклики. Практична значущість: визначення місця інвестиційних проєктів в системі регіонального розвитку дозволяє забезпечити ефективний взаємозв’язок елементів системи, який демонструє рух стратегічних цілей до практичної реалізації та зворотній зв’язок, що передбачає оцінку результатів інвестиційних проєктів.

ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В СИСТЕМІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

2025-07-19T23:30:17+00:00

УДК: 332.14+351.83/.84](477-22) JEL Classification: O18, Q10, R10

Бреус Д.К. ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В СИСТЕМІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Мета: Метою статті є аналіз складових соціальної сфери сільських територій, визначення напрямів сільського розвитку та виокремлення індикаторів розвитку соціальної сфери сільських територій. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод класифікації, графічний метод. Результати: У ході дослідження було проведено аналіз ролі та функції соціальної сфери в системі сільських територій, згруповано та класифіковано функції сільських територій. Соціальна сфера є багатовимірною та налічує значний перелік груп об’єктів, аналіз адміністративно-територіального устрою території України показав, що із 1469 громад України, 1069 громад є сільськими та селищними. При цьому, на території цих громад загалом проживає та працює 30,6% населення України, за структурою, економічно активне сільське населення працездатного віку становить 5,18 млн. осіб, при цьому рівень зайнятості сільського населення в 2021 році становив 62%, а рівень безробіття становить 11,2%, що є відносно високим показником. Це підкреслює ключову роль сільських територій в системі соціально-економічного розвитку країни та необхідність покращення соціальної сфери з метою підвищення життя та добробуту сільського населення, підтримки сільського господарства і також сприятиме зменшенню міграції з сільських територій та збільшенню їх соціальної привабливості. А індикатори розвитку соціальної сфери забезпечать кількісне та якісне визначення ефективності заходів, спрямованих на покращення соціальних умов на сільських територіях. Наукова новизна: полягає у розробці комплексного підходу до оцінки значення соціальної сфери у системі сільських територій, враховуючи її роль у забезпеченні розвитку території, покращенні добробуту населення задовольняючи їх всіма необхідними послугами. Практична значущість: запропоновані напрями розвитку сільських територій ти групи індикаторів розвитку соціальної сфери дозволять сільським громадам розширити можливості проведення аналізу об’єктів соціальної сфери сільських територій задля визначення привабливості окремих сільських територій.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИКА ТА ПРАКТИКА

2025-07-19T23:47:18+00:00

УДК 330.34; JEL Classification: O10

Кудрявцев В.М. СУЧАСНІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИКА ТА ПРАКТИКА

Мета. Розробити систему моніторингу сталого розвитку транспортного підприємства, що включає мету, завдання, принципи та етапи побудови моніторингу, методику обчислення узагальненого показника сталого розвитку. Методика дослідження. У дослідженні використано методи системного аналізу для ідентифікації актуальних технологічних тенденцій у розвитку транспортних підприємств. Також застосовано контент-аналіз наукових публікацій вітчизняних та іноземних фахівців, що стосуються управління змінами та організації моніторингу сталого розвитку у сфері транспорту. Теоретичну й методологічну базу дослідження становлять напрацювання провідних науковців України та світу, присвячені питанням забезпечення сталого розвитку. Результати. У роботі визначено етапи моніторингу управління сталим розвитком транспортного підприємства, що складаються з формування засад управління сталим розвитком підприємства, якісного і кількісного аналізу факторів зовнішньої та внутрішньої сталості підприємства, оцінки ризикової сталості підприємства, аналізу та оцінки рівня сталого розвитку підприємства, визначення класу сталості, розробці управлінських рішень і рекомендацій, коригуванні засад управління сталим розвитком підприємства, оформлення звітності. Побудовано дерево цілей для вирішення низки проблем, які потрібно формалізувати шляхом взаємозв'язку економічних і неекономічних показників, визначення їхніх фактичних і нормативних значень, а також виконати їх структуризацію. Запропоновано алгоритм аналізу та оцінки відповідності економічної діяльності завданням сталого розвитку транспортного підприємства, що здійснюється за станом фінансово-економічних показників і показників сталого розвитку. Наукова новизна: запропонована система моніторингу сталого розвитку транспортних підприємств вирізняється введенням комплексного, поетапного аналізу сталого розвитку та отриманням узагальненого показника на основі системи показників. Серед переваг запропонованої системи можна відзначити також відсутність необхідності в апріорних припущеннях щодо структури використовуваних даних для розрахунків. Практична значущість: формуючи свою систему моніторингу сталим розвитком за запропонованою методикою, транспортні підприємства зможуть вибудовувати на перспективу економічну діяльність так, щоб відповідати міжнародним вимогам сталого розвитку, розв'язувати соціальні, екологічні та ризикові завдання, забезпечуючи, зрештою, свою конкурентоспроможність і життєздатність.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ: ВІД ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ДО ЗЕЛЕНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

2025-07-19T23:58:35+00:00

УДК 338.47 JEL Classification О10

Кирчата І. М., Шершенюк О.М., Кирчатий Ю.В. Інноваційні підходи до управління проєктами транспортної інфраструктури: від життєвого циклу до зеленої фінансової інженерії

Мета. Метою даного дослідження є розробка цілісної концептуальної моделі розробки та реалізації проєктів транспортної інфраструктури, яка поєднує стратегічне планування, цифрові інструменти управління, механізми стійкості до ризиків та підходи зеленої фінансової інженерії. Методика дослідження. У процесі дослідження використано міждисциплінарний підхід, який базується на аналізі нормативно-стратегічних документів; синтезі результатів сучасних наукових публікацій українських і міжнародних фахівців у сферах транспортного інжинірингу, ризик-менеджменту, цифровізації, фінансування та екологічної стійкості; порівняльному аналізі практик реалізації інфраструктурних проєктів із урахуванням моделей життєвого циклу, методик оцінки резилієнтності, застосування BIM/DT та стандартів ESG. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Сучасні проєкти транспортної інфраструктури перебувають у точці перетину трьох глобальних трендів — прискореної цифрової трансформації, зростаючої екологічної відповідальності та безпрецедентного дефіциту коштів. Розробка проєктів у сфері транспортної інфраструктури потребує переходу від фрагментованого до життєвого-циклового мислення, що дозволить сформувати нова рамка підготовки інфраструктурних проєктів: від етапу задуму до довгострокової експлуатації, де всі компоненти — технічні, фінансові, соціальні й екологічні — розглядаються комплексно, із залученням цифрових технологій та міжнародно визнаних принципів сталого розвитку. Наукова новизна. В роботі визначено специфіку управління транспортними проєктами в умовах посткризового відновлення, що вимагає комплексного обліку ризиків, екологічних параметрів і цифрової сумісності на всіх фазах життєвого циклу. Практична значущість. У межах роботи структуровано сучасні підходи до управління проєктами в сфері транспорту на основі принципів інтегрованого планування; обґрунтовано доцільність впровадження цифрових технологій (BIM, цифрові двійники, CDE) на всіх етапах життєвого циклу об’єкта; сформульовано критерії «bankability» та інституційної готовності як основи для залучення інвестицій; виокремлено організаційні механізми узгодження регіональних та національних програм розвитку. Комплексне поєднання даних підходів має забезпечити підвищення ефективності проєктних рішень, прозорість, інвестиційну привабливість та адаптивність інфраструктурних ініціатив до викликів післякризового розвитку

ІНТЕГРАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ

2025-07-20T00:15:36+00:00

УДК [005.21+658.14/.17]; JEL Classification M1

Деділова Т.В., Осипова С.К., Кононенко Я.В. ІНТЕГРАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО ПІДХОДУ

Мета. Обґрунтування ефективності застосування програмно-цільового підходу як базису стратегічного менеджменту в напрямах фінансового прогнозування та планування для підвищенні рівня фінансової стійкості підприємств, оптимізації використання ресурсів та адаптації бізнесу до змін ринкового середовища, зокрема в умовах кризових ситуацій. Методика дослідження. Дослідження має комплексний характер і поєднує теоретичні методи дослідження (аналіз, синтез, системний підхід) із прикладними (моделювання, узагальнення). Зокрема: метод аналізу і синтезу було застосовано для вивчення сутності програмно-цільового підходу, узагальнення підходів до фінансового планування і прогнозування, а також для порівняння стратегічного, довгострокового та поточного планів; системний підхід – для обґрунтування механізму інтеграції фінансових функцій у стратегічне управління; моделювання та узагальнення використано під час розробки графічної схеми механізму, що ілюструє взаємозв’язок прогнозування, планування та стратегічного управління. Результати. У результаті дослідження встановлено, що програмно-цільовий підхід широко застосовується в сучасному менеджменті, зокрема у стратегічному управлінні. Однак його ефективність також проявляється в операційній, фінансовій та маркетинговій сферах, особливо коли необхідно прискорити інтеграцію новітніх технологій, розробку інноваційних товарів і послуг або масштабування бізнесу. Такий підхід дозволяє оптимально розподіляти ресурси, формувати спеціалізовані команди та забезпечувати високу результативність реалізації ключових завдань. Доведено, що застосування програмно-цільового підходу сприяє оптимізації використання ресурсів, підвищенню гнучкості фінансового планування та забезпечує цілеспрямованість управлінських дій, особливо для підприємств малого та середнього бізнесу в умовах економічної нестабільності. Наукова новизна. Обґрунтовано механізм інтеграції фінансового прогнозування та планування в систему стратегічного управління підприємством на засадах програмно-цільового підходу. Запропонована схема відображає поетапний процес переходу від фінансового прогнозу до стратегічних управлінських рішень, враховуючи вплив зовнішнього та внутрішнього середовища. Практична значущість. Розроблена схема інтеграції може бути використана як методичний інструмент у практиці фінансового менеджменту підприємств малого та середнього бізнесу, а також в освітньому процесі при підготовці фахівців з економіки та управління.

ВПЛИВ ТРАНСПОРТНИХ СХЕМ ПОСТАЧАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ЗАГАЛЬНУ КОШТОРИСНУ ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА

2025-07-20T00:30:49+00:00

УДК 658.5.012.4; JEL Classification D24, R42

Деділова Т.В., Юрченко О.В., Соларьов О.О., Савойський О.Ю. ВПЛИВ ТРАНСПОРТНИХ СХЕМ ПОСТАЧАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ЗАГАЛЬНУ КОШТОРИСНУ ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА

Мета. Метою статті є обґрунтування вибору найбільш економічно доцільної схеми транспортування будівельних матеріалів до об’єктів будівництва міської інфраструктури шляхом визначення середньозважених відстаней перевезення та розрахунку відповідних транспортних витрат. Дослідження спрямоване на розроблення методичного підходу до техніко-економічного аналізу альтернативних логістичних схем з метою мінімізації витрат на доставку матеріалів, які інтегруються до загальної кошторисної вартості будівництва. Методика дослідження. В роботі використано: системний підхід – для аналізу логістичних процесів у будівництві; метод статистичного аналізу – для розрахунку середньозважених відстаней; порівняльний аналіз – для оцінки ефективності альтернативних схем транспортування. Результати. У результаті дослідження обґрунтовано методичний підхід до вибору економічно доцільної транспортної схеми доставки будівельних матеріалів на об’єкти міської інфраструктури шляхом розрахунку середньозважених відстаней перевезень і відповідних транспортних витрат. Установлено, що оптимізація транспортної логістики дозволяє знизити витрати до 41,3% порівняно з найменш ефективною схемою, що підвищує економічну ефективність реалізації будівельних проєктів за бюджетні кошти.

Наукова новизна. У дослідженні запропоновано підхід до визначення оптимальної логістичної схеми постачання будівельних матеріалів, заснований на розрахунку середньозваженої відстані з урахуванням обсягів перевезень, що дозволяє на етапі планування будівництва інтегрувати обґрунтовані транспортні витрати у загальну кошторисну вартість об’єкта і таким чином підвищує точність бюджетування й економічну ефективність реалізації будівельних проєктів. Практична значущість. Запропонований підхід дозволяє підприємствам більш точно обґрунтовувати транспортні витрати при доставці будівельних матеріалів, що сприятиме зниженню загальної собівартості будівництва та підвищенню конкурентоспроможності.

ВІД ЗВИЧАЙНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ДО ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

2025-07-20T00:49:00+00:00

УДК 338.47; JEL Classification L98

Бабайлов В. К., Деділова Т.В. ВІД ЗВИЧАЙНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ДО ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

Мета. Метою статті є підвищення ефективності функціонування інтелектуальних транспортних систем (ІТС) шляхом доповнення їх технологічної складової методологіями, здатними забезпечити досягнення цільових показників з мінімальними витратами. На думку авторів, такою методологією може стати підхід, заснований на використанні логістичних методик. Тому для досягнення цієї мети необхідне вирішити відповідні задачі: визначити недоліки сучасного стану самої логістики; обґрунтувати істинний сенс основного закону логістики; встановити процедури впровадження саме методик логістики в практику ІТС. Методика дослідження. Стаття ґрунтується на використанні методики історичного-логічного Гегеля (коротко – методика Час); методики 2C70; методики ВЄО (все є організація); методу аналогії; методу теоретичного узагальнення. Результати. В роботі визначено ключові недоліки сучасного стану логістики, що виявило відсутність комплексного методологічного підходу та неврахування основного закону логістики в існуючих практиках; обґрунтовано істинний сенс логістики через формулювання та застосування основного закону логістики, який інтегрує різні приватні методики і дозволяє системно оцінювати витрати та результати у логістичних процесах; розроблено і впроваджено чіткі процедури інтеграції методик логістики у практику інтелектуальних транспортних систем, що дає змогу підвищити їх ефективність шляхом оптимізації організації витрат і підвищення результативності; визначено новизну та практичну значущість отриманих результатів, які не тільки розширюють теоретичні основи логістики, а й мають безпосереднє застосування в розвитку інтелектуальних транспортних систем з урахуванням сучасних технологічних і методологічних викликів. Наукова новизна. Вперше визначений засіб подолання недоліків ІТС, як посилення, доповнення технічних аспектів ІТС методичними. Практична значущість. Отримані результати сприятимуть поглибленню рівня знань щодо ІТС і, як наслідок, підвищенню ефективності використання їх на практики.

РОЛЬ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ НА БУДІВНИЦТВО

2025-07-20T01:04:48+00:00

УДК 658.5.012.4;JEL Classification: D24, R42

Юрченко О.В., Савченко О.С., Савченко Л.Г., Токар І.І. РОЛЬ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ НА БУДІВНИЦТВО

Мета. Метою статті є обґрунтування ролі транспортної інфраструктури, зокрема автотранспортних схем постачання будівельних матеріалів, у процесі формування та оптимізації кошторисної вартості будівельного проєкту. Методика дослідження. Метод аналізу та синтезу було використано для узагальнення існуючих знань щодо транспортного забезпечення будівництва, а також вивчення наукових джерел, нормативних документів, положень щодо калькулювання вартості будівельно-монтажних робіт. Для оцінки різних типів автотранспортних схем та подальшого визначення найбільш економічно ефективних маршрутів доставки матеріалів було застосовано метод порівняльного аналізу. Графічний метод є підґрунтям візуалізації схем транспортування як наочного представлення логістичних рішень і варіантів організації руху транспорту на будівельному виробництві. Результати. У статті досліджено вплив транспортної інфраструктури та схем автотранспортного забезпечення на формування вартості доставки будівельних матеріалів до об’єктів будівництва. Обґрунтовано доцільність урахування транспортних витрат не лише як елемента собівартості, а й як стратегічного компонента логістичного планування. Проведено порівняльний аналіз трьох основних схем транспортування (маятникової, кільцевої та односторонньої), визначено їх переваги, обмеження та економічну ефективність залежно від умов реалізації будівельного проєкту. Наголошено на важливості впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (GPS-моніторинг, автоматизоване планування маршрутів) для підвищення ефективності логістичних процесів у будівництві. Результати дослідження мають прикладне значення для оптимізації витрат і раціонального використання ресурсів у будівельній галузі. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність розгляду транспортних витрат не лише як елементу прямих витрат, а як стратегічного логістичного інструменту, що впливає на формування кошторисної вартості будівельних об’єктів. Систематизовано і класифіковано транспортні схеми доставки будівельних матеріалів (маятникова, кільцева, одностороння) з урахуванням їх економічної ефективності, що дотепер не отримувало належної уваги в контексті вартості будівництва. Практична значущість. Практична значущість полягає у можливості використання результатів дослідження як методичної бази для проведення техніко-економічного аналізу варіантів постачання матеріалів у реальних проєктах та розробки рекомендації для оптимізації маршрутів автотранспорту, що можуть бути впроваджені в практичну діяльність проєктних організацій, логістичних служб та менеджерів будівельної галузі для раціонального використання матеріально-технічних ресурсів.

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-07-20T01:22:33+00:00

УДК 338.24:336.748; JEL Classification: Е 64

Прокопенко М.В., Костенко Ю.О., Нестеренко В.Ю. ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі впливу державного регулювання на механізми ціноутворення в умовах функціонування ринкової економіки. Враховуючи сучасні соціально-економічні виклики, зокрема інфляційні процеси, воєнний стан, коливання енергоресурсів та монополізацію окремих секторів, особлива увага приділяється пошуку ефективних моделей державного втручання, які не спотворюють ринкові сигнали, але забезпечують цінову стабільність і соціальний захист населення. Методика дослідження. базується на поєднанні загальнонаукових і спеціальних економічних методів. Зокрема, застосовано системний підхід до розгляду взаємодії ринку та держави у сфері ціноутворення, методи економіко-статистичного аналізу для вивчення результатів застосування цінового регулювання в окремих секторах, а також порівняльний аналіз практик регулювання в країнах ЄС і в Україні. У ході дослідження було використано нормативну базу, аналітичні матеріали, звіти регуляторних органів та наукові публікації. Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність запровадження збалансованого підходу до регулювання цін, який враховує потреби економіки, соціальні пріоритети та принципи ринкової конкуренції. Визначено ризики надмірного адміністративного тиску на ціни, серед яких — виникнення дефіциту, зниження інвестиційної активності та стимулів до інновацій. Запропоновано конкретні заходи щодо вдосконалення регуляторної політики: розвиток інструментів непрямого впливу, посилення антимонопольного нагляду, цифровізація тарифоутворення, забезпечення прозорості методик ціноутворення. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні концептуального підходу до взаємодії державного регулювання та ринкових механізмів на основі принципів гнучкості, адресності та прозорості. Уперше сформульовано структурну модель впливу держави на ціни в умовах кризи, що включає інституційні, нормативні та інформаційно-аналітичні компоненти. Також уточнено функціональні межі втручання держави в процес ціноутворення у сфері енергетики, транспорту та базових споживчих товарів. Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання при формуванні державної політики у сфері регулювання цін, розробці нормативно-правових актів, стратегії антикризового управління в економіці, а також у процесі підготовки управлінських рішень у сфері публічного адміністрування.

ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ ЛОГІСТИКИ – КЛЮЧ ДО ЇЇ ІСТИННОГО СЕНСУ

2025-07-20T01:34:14+00:00

УДК 656; JEL Classification L9, L65

Бабайлов В.К., Пахомова Л.В. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ ЛОГІСТИКИ – КЛЮЧ ДО ЇЇ ІСТИННОГО СЕНСУ

В даний час спостерігається тенденція зростання використання логістики у всіх видах діяльності людства. При цьому досягнуті значні успіхи щодо поглиблення її сенсу. Так, було уточнене розуміння 20/80 як методики, яка вперше була відкрита ще у 1897 році Вільфредо Парето. У 2011 році були відкриті дві нових методики логістики 10/70 і 5/50. У 2020 році відкриті ще дві методики логістики: 0/0 і 100/100. А далі на основі існуючих п’яті методик логістики був встановлений основний закон логістики (ОЗЛ), який дозволяє визначити будь-яку методику логістики, яка прийнятна для конкретного підприємства або організації. Але поряд з досягненнями у розумінні логістики одночасно продовжують існувати різноманітні і навіть неточні, а часто й помилкові її трактування. Це негативно впливає на практику підприємництва, менеджменту і виробництва. Тому автори вважають за необхідність зробити постановку відповідної актуальної проблеми – усунення існуючих помилок у визначенні і використанні логістики, шляхом уточнення найважливіших її аспектів. Це й визначило мету даного дослідження, як уточнення основних аспектів логістики. Задачі: спростування помилкових визначень логістики; уточнення основних аспектів логістики; узагальнення отриманих результатів. Результати: проведений аналіз основних помилок у трактуванні логістики; зроблено аргументовано усунення цих помилок шляхом оновлення уявлення таких основних аспектів логістики: об’єкт, як організація методик логістики; мета і роль – прискорення вирішення проблеми за рахунок акцентування уваги тільки на основному; сутність, як частина об’єкту логістики – це тільки діяльність зі обов’язковим використанням особливих методик – методик логістики; зміст, теж як частина об’єкту логістики, включає два елементи: вибір і використання тільки однієї методики логістики, яка найбільш придатна для конкретного підприємства або організації; засоби – особливі методики логістики; результат логістики – отримання особливого, додаткового прибутку, логістичного прибутку, логістичної ренти. Наукова новизна: аргументовано спростована розповсюджена помилкова думка, що логістика може існувати без використання її методик; уточнений її об’єкт, сутність, зміст, мета, особливості методик і ролі; введений новий термін і поняття – «логістична рента». Практична значимість: безсумнівний прогрес у розумінні сенсу логістики підвищить ефективність практики логістичної діяльності будь-яких підприємств і організацій, в тому числі й особливо – закладів вищої освіти.

КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ ТА РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМНИЦТВА

2025-07-20T01:43:28+00:00

УДК 338.2, JEL Classification: Е5

Гуцан Т. Г., Мельникова О. В., Міхнов Д. П. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ ТА РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Мета. Визначення особливостей кредитної політики України в умовах війни, аналіз її впливу на забезпечення фінансової стабільності та розвитку підприємництва, а також виявлення перспектив подальшої кредитної підтримки українського бізнесу. Методика дослідження. У роботі для розкриття ролі кредитної політики у стабілізації національної економіки та підтримки малого й середнього бізнесу застосовано методи системного аналізу, при розгляді структури та динаміки кредитування суб’єктів підприємництва - методи соціально-економічної статистики й порівняння, для візуального відображення результатів дослідження - графічний метод, для визначення подальших перспектив кредитної політики щодо фінансової стабільності – методи узагальнення та експертних оцінок. Інформаційними ресурсами дослідження є офіційні джерела, зокрема Національного банку України (НБУ), урядових порталів, а також аналітичних звітів міжнародних організацій. Результати. У ході дослідження встановлено, що кредитна політика в умовах війни стала ключовим інструментом стабілізації фінансової системи та підтримки бізнесу. Завдяки своєчасним діям НБУ, таким як фіксація валютного курсу, макропруденційні обмеження та пряме фінансування бюджету, банківська система зберегла стійкість попри зовнішні шоки. Також визначено роль державних програм кредитної підтримки підприємництва, зокрема програми «Доступних кредитів 5-7-9%», реалізація якої дозволила зберегти кредитну активність суб’єктів МСБ. Окрім цього розкрито позитивну динаміку кредитування суб’єктів господарювання поза межами державних програм. Водночас виявлено основні ризики забезпечення фінансової стабільності та розвитку бізнесу: високі реальні процентні ставки, непрацюючі кредити, залежність від зовнішньої допомоги, енергетичні атаки та ризики в прифронтових регіонах. Сформовано рекомендації щодо подальшого розвитку кредитної політики, які мають базуватись на розширенні інструментів страхування, фінансовій стійкості та залученні приватного капіталу за умов задоволення короткострокових потребам та довгострокових реформ. Наукова новизна. Розроблено теоретико-практичні засади удосконалення кредитної політики як інструмента забезпечення фінансової стабільності та розвитку бізнесу, спрямованої на зменшення ризиків, підвищення стійкості національної валюти та активізацію суб’єктів підприємництва. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані державними установами при розробці стратегічних планів розвитку національної економіки, керівниками і менеджерами фінансових установ для планування подальшої діяльності та підприємцями для розвитку свого бізнесу.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

2025-07-20T14:47:14+00:00

УДК 331.108, JEL Classification: J 21

Непран А. В., Мельничук М. О., Осьмірко І. В. ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Мета. Обгрунтування порядку розрахунку чисельності допоміжних робітників машинобудівних заводів окремих професій. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування, а також метод коефіцієнтів ― для визначення порядоку розрахунку чисельності робітників. Результати. В статті обгрунтовано порядок розрахунку допоміжних робітників окремих спеціальностей. Розрахунок чисельності контролерів ВТК у значній мірі залежить від типу виробництва. На підприємствах масового типу розрахунок здійснюється на основі нормування операцій із контролю якості деталей, на підприємствах індивідуального та мілкосерійного типу ― на основі норм обслуговування. Чисельність робітників інструментальної групи на нормованих роботах визначається з урахуванням трудомісткості робіт із виготовленням та ремонтом інструменту та оснастки. При визначенні трудомісткості робіт необхідно врахувати чаc на особисті потреби та відпочинок. Розрахунок чисельності транспортних робітників здійснюється на підставі вантажообороту, норм виробітку або норм обслуговування. Практична значущість. Завдяки впровадженню розроблених заходів підприємства зможуть більш точно визначати чисельність допоміжних робітників з урахуванням специфіки їх роботи.

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЦІНОВОГО ФАКТОРУ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН НА ПЕРЕРОБНІ ПІДПРИЄМСТВА

2025-07-20T14:58:40+00:00

УДК 331.108, JEL Classification: J 21

Непран А. В.. Ларін В. І. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЦІНОВОГО ФАКТОРУ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН НА ПЕРЕРОБНІ ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Cтатистичний аналіз впливу цінового фактору на доходи суб’єктів господарювання від реалізації сільськогосподарських тварин на переробні підприємства. Методика дослідження. Для досягнення мети застосовувалися статистичні методи дослідження: індексний метод – при визначенні динаміки зростання цін, методи факторного аналізу – при обчисленні впливу окремих факторів на доходи від реалізації аграрної продукції. Результати. В статті зроблений кількісний аналіз впливу окремих факторів на зміну доходів від реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими товаровиробниками. Встановлено, що при реалізації ВРХ ціновий фактор позитивно (крім 2022 р.) позитивно вплинув на збільшення доходів суб’єктів господарювання. В 2021 та в 2024 р. ціновий фактор компенсував втрату доходів від скорочення обсягів реалізації ВРХ переробним підприємствам. Так, у 2024 р. приріст доходів від реалізації тварин на переробні підприємства становив 401,3 млн грн, що за абсолютним значенням значно перевищувало втрати доходів від реалізації тварин (-342,1 млн грн). Аналогічна ситуація спостерігалася і в 2021 р. У 2023 р. частка приросту доходів від зростання цін склала 55,4 %. В той же час при реалізації птиці ціновий фактор практично не вплинув на доходи сільськогосподарських підприємств. Практична значимість. Отримані результати кількісного аналізу впливу факторі вна зміну доходів від реалізації аграрної продукції можуть бути використані при обгрунтуванні розмірів державної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам, які спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва.

РОЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

2025-07-20T15:08:59+00:00

УДК 330.1:336.71, JEL Classification: D64

Гіржева О. М., Тимченко І. Є., Солопун Н. М. РОЛЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Мета. Pозробка заходів щодо формування ефективного механізму антикризового управління підприємством, що грунтується на розробці, аналізі та реалізації інвестиційних проектів. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування, методи оцінки ефективності інвестиційних проєктів. Результати. Встановлено, що при антикризовому управлінні суттєво підвищуються вимоги до інвестиційних проєктів, реалізація яких повинна вирішальним чином вплинути на фінансово-економічний стан підприємства. Реалізація інвестиційних проектів в складних фінансових умовах повинна відповідати ряду вимог, основними серед яких є фактор часу, обмеженість ресурсів та ефективність проєктів. Для оцінки ефективності інвестиційних проєктів застосовується два методи оцінки. В основі першого методу лежить дисконтування грошових потоків, в основі другого ― визначення терміну окупності інвестицій. На основі конкретних прикладів наведено порядок обчислення економії ві реалізації інвестиційних проєктів, повязаних із економією матеріальних ресурсів, заробітної плати, підвищення якості продукції. Для реалізації інвестиційних проєктів в умовах антикризового управління визначається дефіцит або профіцит короткострокових зобов’язань. На його основі визначається потреба у залученні позикових фінансових ресурсів, необхідних для фінансування інвестиційного проєкту. Практична значущість. Врахування особливостей реалізації інвестиційних проєктів в антикризовому управлінні дозволить корпоративним органам здійснювати якісний відбір проєктів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства та покращення його фінансового стану.

РОЛЬ ОБЛІГАЦІЙ ВНУТРІШНЬОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЗИКИ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

2025-07-20T15:21:00+00:00

УДК 336.27 JEL Classification L19; O20

Лещук К.Б. РОЛЬ ОБЛІГАЦІЙ ВНУТРІШНЬОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЗИКИ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Мета ― визначення ролі ринку ОВДП в системі фінансування дефіциту державного боргу країни та розроблення рекомендацій щодо удосконалення політики управління державними запозиченнями. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: абстрактний метод, графічний метод, статистичні методи. Результати. В статті обгрунтовано роль та значення ОВДП в системі внутрішніх державних запозичень. В сучасних умовах держава активно використовує ОВДП для фінансування дефіциту державного бюджету. Встановлено, що в структурі розміщення ОВДП відбулося скорочення розміщення короткострокових ОВДП на довгострокові (зі строком обігу понад 1 рік), що зменшує навантаження бюджету щодо погашення ОВДП. Значні обсяги ОВДП розміщуються в іноземній валюті, що значно підвищує валютні ризики при сплаті процентів та їх погашенні. При масштабних розміщеннях ОВДП держава змушена сплачувати надвисокі процентні ставки, величина яких перевищувала навіть проценті ставки за короткостроковими кредитами. Це означає, що залучення масштабних обсягів запозичень призводило до значних додаткових витрат державного бюджету, пов’язаних із обслуговуванням державного боргу. Внаслідок того, що в 2022–2024 рр. значні обсяги ОВДП розміщувалися на строк до 1 року, в 2025–2027 рр. передбачається пік платежів по обслуговуванню внутрішнього державного боргу. Наскільки держава зможе здійснити своєчасні виплати за ОВДП, у значній мірі буде залежити стальність фінансової системи країни. Практична значущість. Проведені дослідження обумовлюють необхідність суттєвого корегування державної боргової політики в напрямку зниження процентних ставок за ОВДП та зменшення обсягів первинного їх розміщення, оскільки за нинішньої ситуації це несе мастабні загрози фінансовій безпеці держави.

ОСОБЛИВОСТІ СКАНДИНАВСЬКОЇ МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЇЇ СКЛАДОВИХ В УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЯХ

2025-07-20T15:28:44+00:00

УДК 65.01:331.101.262 JEL Classification: M12, M14, O57

Станько Т.М., Синюк О.В. ОСОБЛИВОСТІ СКАНДИНАВСЬКОЇ МОДЕЛІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЇЇ СКЛАДОВИХ В УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЯХ

Мета: метою цього дослідження є визначення ключових особливостей скандинавської моделі менеджменту, проведення її порівняльного аналізу з іншими моделями управління та обґрунтування перспектив адаптації в умовах сучасної економіки України. Методика дослідження: у процесі написання статті застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які дозволили об’єктивно, системно та послідовно розкрити сутність скандинавської моделі менеджменту, її переваги, недоліки, а також можливості впровадження в українському контексті. Метод аналізу та синтезу було використано для вивчення теоретичних підходів до розуміння менеджменту загалом та скандинавської моделі зокрема. Синтез дозволив узагальнити ключові риси скандинавської моделі, сформулювати її базові принципи та етичні засади. Метод порівняння був застосований для визначення відмінностей та спільних рис між скандинавською моделлю менеджменту та іншими відомими підходами (американською, японською). Зокрема, цей метод став основою для побудови порівняльної таблиці характеристик управлінських моделей. Результати: у ході дослідження було обґрунтовано ключові структурні елементи скандинавської моделі менеджменту, що вирізняють її серед інших світових моделей. Сформовано перелік управлінських практик, характерних для скандинавських країн, зокрема впровадження горизонтальних структур управління, залучення працівників до процесу ухвалення рішень, застосування гнучкого графіку роботи, підтримка балансу між особистим життям і кар’єрою. Сформульовано можливі шляхи адаптації окремих елементів скандинавської моделі в управлінські практики українських компаній. Наукова новизна: обґрунтовано, що, на відміну від існуючих підходів до аналізу моделей менеджменту, скандинавська модель становить собою цілісну управлінську концепцію, яка включає інституційно обумовлену систему соціально відповідального керівництва, побудовану на принципах довіри, участі працівників у прийнятті рішень, рівності та довгострокового розвитку. Такий підхід забезпечує підвищення продуктивності праці, зниження плинності кадрів і формування інноваційного середовища в компанії. Розроблено концептуальну рамку адаптації окремих елементів скандинавської моделі в управлінську практику українських підприємств, що сприяє формуванню ефективної моделі корпоративного управління на засадах демократизації, гнучкості й етичної відповідальності. Практична значущість: результати дослідження можуть бути впроваджені в управлінську практику підприємств різних галузей, зокрема у виробничому секторі, сфері послуг, IT-компаніях, а також у державних і освітніх інституціях, що прагнуть до підвищення ефективності управління, покращення корпоративної культури та впровадження соціально відповідальних практик. В умовах трансформації української економіки та інтеграції у європейський простір результати дослідження можуть стати основою для модернізації системи управління організаціями відповідно до сучасних європейських стандартів.

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

2025-07-20T15:48:51+00:00

УДК 331.658.15 JEL Classification: M 21

Нестеренко В.Ю., Коваль І.Б., Драник О.І. Кадрове забезпечення системи антикризового управління підприємством

Мета. Дослідження актуальних аспектів кадрового забезпечення системи антикризового управління підприємством. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Кадрове забезпечення системи антикризового управління підприємством є ключовим елементом ефективного функціонування будь-якої організації в умовах нестабільного економічного середовища. В сучасних умовах основою кадрового забезпечення антикризової системи підприємства виступає наявність працівників, які володіють професійними знаннями, практичними навичками антикризового управління, прийняття рішень в умовах кризи, управління ризиками та комунікаціями в умовах невизначеності. Формування кадрового потенціалу в системі антикризового управління передбачає ґрунтовний відбір персоналу, орієнтованого на досягнення оперативних і стратегічних цілей підприємства в кризові періоди. У цьому контексті важливим є створення внутрішньої організаційної структури антикризового управління, яка б дозволяла чітко розподіляти функції, відповідальність та повноваження між учасниками цього процесу. Важливою складовою кадрового забезпечення системи антикризового управління підприємством є прогнозування потреб у кадрах на майбутні періоди, що дозволить заздалегідь підготувати спеціалістів до можливих викликів, зменшуючи ризики кадрових втрат під час кризових ситуацій. Для ефективної реалізації цього напрямку необхідно мати системи раннього попередження, кадрового резерву та планування професійного розвитку і кар’єрного зростання. Ключовим елементом у цьому процесі є управлінський персонал, на який покладається відповідальність за ухвалення рішень в умовах високого рівня невизначеності. Отже, особлива увага повинна приділятися підготовці управлінських кадрів, здатних діяти не лише згідно зі стандартами, але й проявляти ініціативу, гнучкість мислення та стратегічне бачення ситуації. В ході реалізації антикризового управління необхідним є залучення зовнішніх експертів, які можуть сформувати неупереджений об’єктивний погляд на ситуацію, виявити слабкі місця в системі управління підприємством та запропонувати інноваційні підходи до вирішення проблем. Наукова новизна. Обґрунтовано ключові аспекти кадрового забезпечення системи антикризового управління підприємством в сучасних умовах господарювання. Практична значущість. Результати можуть бути використані дослідниками, власниками та менеджментом суб’єктів підприємництва при обґрунтуванні ефективних заходів кадрового забезпечення системи антикризового управління підприємством.

ЦИФРОВА АНАЛІТИКА ТА КЛАСИЧНІ ПІДХОДИ В ОЦІНЮВАННІ ІННОВАЦІЙ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ: ДОСВІД УКРАЇНИ

2025-07-20T15:59:51+00:00

УДК 65.338.4; JEL Classification: O18, O31, C80

Дмитрієва О.І., Кущ А.А. Цифрова аналітика та класичні підходи в оцінюванні інновацій автотранспортної галузі: досвід України

Мета. Дослідити сучасні підходи до економічного аналізу інноваційної діяльності у сфері автомобільного транспорту, проаналізувати ефективність поєднання класичних методів і цифрових технологій в умовах війни та поствоєнного відновлення України. Методика дослідження. У роботі використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та моделювання. Джерельну базу становлять наукові публікації українських і міжнародних фахівців, аналітичні звіти Світового банку, OECD, Українського інституту майбутнього, а також нормативні документи Європейського Союзу. Результати. У статті систематизовано методи економічного аналізу інновацій у транспортній сфері, виокремлено їх переваги й обмеження. Обґрунтовано доцільність використання класичних методів (аналіз витрат і вигод, дисконтування грошових потоків) на етапі попереднього обґрунтування, та цифрових (Big Data, моделювання, алгоритми прогнозування) — для стратегічного планування. Продемонстровано прикладне застосування поєднання цих методів у проєктах відновлення транспортної інфраструктури та впровадження безпілотних рішень. Наукова новизна. Уперше в межах українських умов запропоновано інтегральну аналітичну модель поєднання класичних та цифрових підходів в оцінюванні ефективності інновацій у транспортній галузі. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для ухвалення управлінських рішень у сфері транспорту, розробки політик сталого розвитку та стратегій цифровізації логістичних процесів.

МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ І БЮДЖЕТНИХ ПОТОКІВ РЕГІОНУ

2025-07-20T22:59:05+00:00

УДК 336.14; 336.1; 332.1. JEL Classification: C33; H72; R51; H77

Рекуненко І.І., Чередніченко Д.С., Ольховик І.В. МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ І БЮДЖЕТНИХ ПОТОКІВ РЕГІОНУ

Мета. Дослідження впливу соціально-економічних, фіскальних та інституційних чинників на формування фінансових і бюджетних потоків регіонів України в умовах кризових викликів. Методика дослідження. Використано економетричне моделювання панельних даних з фіксованими ефектами за період 2020–2024 років. До моделі включено такі змінні: доходи, видатки, валовий регіональний продукт, чисельність населення, прямі іноземні інвестиції, міжбюджетні трансферти та міжнародні гранти. Інформаційною базою слугували офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України та міжнародних організацій. Результати. Доведено, що ключовими драйверами позитивного впливу на чисті бюджетні потоки є доходи регіонів та міжбюджетні трансферти, тоді як видатки чинять стабільний негативний ефект. Підтверджено значущу роль прямих іноземних інвестицій та міжнародних грантів у підтриманні бюджетної рівноваги в економічно активних регіонах. Виявлено суттєві міжрегіональні відмінності у фіскальній стійкості, з кращими результатами у центральних та західних регіонах України. Наукова новизна. Розроблено комплексну економетричну модель фінансово-бюджетних потоків регіонів України з урахуванням кризових чинників та інструментів зовнішньої підтримки, що дозволяє більш точно оцінювати динаміку регіональних бюджетів в умовах нестабільного середовища. Практична значущість. Результати можуть бути використані органами державної влади, місцевого самоврядування та експертними аналітичними центрами для розробки ефективної фіскальної політики, стратегічного розподілу трансфертів та планування відновлення регіонів у посткризовий період.

СТЕЙКХОЛДЕРСЬКИЙ ПІДХІД ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-07-20T23:15:06+00:00

УДК 378; JEL Classification: I 21

Шевченко І.Ю., Тодорова А.С. СТЕЙКХОЛДЕРСЬКИЙ ПІДХІД ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Мета: розроблення теоретично-методичних положень стейкхолдерського підходу до модернізації мережі закладів вищої освіти. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, метод рейтингування, метод групування. Результати: розроблено методику оцінювання діяльності закладів вищої освіти з позиції визнання трьома основними групами стейкхолдерів ‒ експертами академічної спільноти, абітурієнтами та роботодавцями, яка передбачає розподілення закладів вищої освіти за групами «дуже слабкі», «слабкі», «середні», «сильні», «дуже сильні». Сформовано порядок прийняття управлінських рішень про включення або не включення (ліквідацію, реорганізацію) університетів, інститутів, академій до модернізованої мережі закладів вищої освіти за результатами групування на засадах стейкхолдерського підходу. Наукова новизна: розроблено теоретично-методичні положення стейкхолдерського підходу до модернізації мережі закладів вищої освіти, які, на відміну від існуючих, передбачають обґрунтування місця університетів, інститутів, академій у модернізованій мережі закладів вищої освіти на підставі оцінювання їх визнання трьома основними групами стейкхолдерів ‒ експертами академічної спільноти, абітурієнтами та роботодавцями. Практична значущість: результати наукового дослідження можуть представляти цінність як для академічної спільноти (у т.ч. науковців, які досліджують проблеми модернізації мережі закладів вищої освіти), так і для Міністерства освіти і науки України, Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, органів місцевого самоврядування, інших стейкхолдерів (зокрема міжнародних партнерів).