Проблеми і перспективи розвитку підприємництва

ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ІННОВАЦІЙНОСТІ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ У ПЕРІОДІ ПОСТКОНФЛІКТНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2023-12-19T20:33:10+02:00

УДК 338.48:332.145; JEL Classification: C53, D74, L83, O18, R58

Цвілий С.М. ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ІННОВАЦІЙНОСТІ ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ У ПЕРІОДІ ПОСТКОНФЛІКТНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Мета. Складання прогнозу основних індикаторів інноваційного розвитку індустрії туризму України у постконфліктному періоді. Методика дослідження. Методика побудована на використанні методів: логічний аналіз, узагальнення, систематизація, прогнозування, складання рейтингу, метод інтегральних індексів, індикативний метод. Результати. Обгрунтовано, що інноваційна компетентність має базуватись на прикладі європейського інноваційного простору, який в тривалому циклічному періоді постконфліктного відновлення спромігся межі конкурентоспроможності суб’єктів індустрії туризму розширити саме за рахунок забезпечення інноваційної орієнтованості. Визначено місце України в основних світових рейтингах інновації та туризму у 2021 р. Розраховано прогнозні індекси інтенсивності розвитку інноваційного потенціалу туристичних підприємств, що відтворюють та розвивають вітчизняну індустрію туризму на період 2023–2026 рр., на основі інтегральних індексів впровадження інноваційних стимулів індустрії туризму України. Констатовано, що комплексний індекс інтенсивності розвитку інноваційного потенціалу туристичних підприємств характеризується фазами прискорення, рекорду та зміни стадій швидкого відтворення ресурсів, які спрямовуються на просування туристичних брендів в країні і за її межами, з метою стабілізації економіки й регіональної кластеризації туристичної системи, враховуючи хвилеподібні та динамічні сучасні тренди інтегральних індексів фінансування інновацій та інноваційності суб’єктів індустрії туризму. Унаочнено результати прогнозних розрахунків щодо рейтингового місця регіонів в інноваційному просторі індустрії туризму. Розраховано прогнозний темп росту частки витрат на планування і виконання наукових інноваційних розробок організаціями підприємницького та державного секторів в індустрії туризму та сектору вищої освіти у загальному обсязі інвестицій в країнах Європи та України. Зроблено висновок, що прогнозні інноваційні індикатори розвитку індустрії туризму в Україні мають прямий вплив на відтворення та розвиток туристичного бренду. Наукова новизна. Запропоновано алгоритм та результати визначення інноваційного рейтингу індустрії туризму за регіонами на базі прогнозних індикаторів інноваційної ефективності туристичних підприємств: витратовіддача інноваційної діяльності туристичних підприємств, прибутковість реалізації й виробництва інноваційного туристичного бренду. Практична значущість. Прогнозний тренд витратно-ресурсних компонент загальної величини інвестицій призведе до трансформації інноваційного потенціалу туристичних підприємств в регіонах Україні, який забезпечить прискорене відтворення розвитку індустрії туризму в країні. Для туристичних підприємств інновації будуть сприяти зростанню рентабельності, створенню інноваційного іміджу, отриманню додаткових конкурентних переваг, що сприятиме зростанню ринкової вартості та залученню додаткових інвестицій.

МЕНЕДЖМЕНТ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН НА НОВІ ВИРОБИ (МАТЕРІАЛИ) ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

2023-12-19T21:12:08+02:00

УДК 330.005.31; JEL Classification: М10

Непран А.В., Солопун Н. М., Тимченко І. Є. МЕНЕДЖМЕНТ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЦІН НА НОВІ ВИРОБИ (МАТЕРІАЛИ) ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Мета – обґрунтувати ціни на нові вироби (матеріали) виробничого призначення при реалізації стартап-проєктів. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу менеджменту стартап-проєктів; відносні показники динаміки і структури. Результати. В сучасних умовах менеджмент стартап-проєктів передбачає обґрунтування системи заходів щодо просування нової продукції на ринок та ознайомлення її із потенційними споживачами. В системі маркетингу значне місце відводиться політиці ціноутворення. Важливість обґрунтування ціни на нову продукцію обумовлена високими темпами морального старіння техніки та технології, предметів праці. Ціна на нову продукцію (матеріали) повинна забезпечити, з одного боку, масштабність виробництва нового продукту, а з іншої ― бути економічно вигідною для використання споживачами. Обгрунтовано порядок розрахунку меж цін на нові вироби, які були б економічно вигідні для виробника, а також для споживача. Допустима верхня межа ціни на нову взаємозамінну продукцію має бути такою, щоб споживачеві вона була рівно-вигідна з раніше використовуваною. Споживач зацікавлений щодо більш дешевою продукцією. Значить, щоб у новій продукції були зацікавлені і виробник (підвищена рентабельність) і споживач (відносне здешевлення), необхідно встановлювати ціну на нову взаємозамінну продукцію між нижнім та верхнім її межами. Практична значущість. Завдяки впровадженню розроблених заходів при реалізації стартап-проєктів мається можливість встановлювати економічно обґрунтовані ціни на нові вироби (матеріали), які призначені для заміни виробів, які вже випускаються.

РОЗРОБКА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ВЕНЧУРНИХ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБУ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2023-12-19T21:29:27+02:00

УДК 330.005.31; JEL Classification: М11

Непран А. В., Кирчата І. М., Храпач К. Г., РОЗРОБКА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ВЕНЧУРНИХ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБУ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Мета – обґрунтування методологічних засад розробки фінансового плану венчурних стартап-проєктів у системі фінансового менеджменту. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети у дослідженнях були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: методи узагальнення та абстрагування – для проведення аналізу менеджменту стартап-проєктів. Результати. В сучасних умовах венчурне фінансування стартап-проєкту передбачає обґрунтування потреби у грошових коштах, необхідних для його запуску. Специфіка стартап-проєкту з виробництва промислового виробу на ранніх стадіях фінансування передбачає особливі вимоги до складання фінансового плану. Фінансовий план стартап-проєкту за своїм складом і характеристикою основних статей суттєво відрізняється від розробки фінансового плану промислового підприємства. Встановлено, що склад витрат на ранній стадії венчурного фінансування стартап-проєкту у значній мірі визначають витрати на розробку та впровадження нового виробу. Основними складовими розділу ІІ «Витрати і виплати» є: проектування і конструювання нового виробу. Розробка технологічного процесу виготовлення нового виробу; проектування інструментальної оснастки і розробка технологічного процесу її виготовлення; випробування матеріалів, напівфабрикатів для нового виробу; виготовлення нового зразка (партії); формування об’єктів інтелектуальної власності. Практична значущість. Завдяки розробленню методичних засад фінансового плану стартап-проєктів представляється можливим точно визначити обсяги венчурного фінансування, необхідного для запуску такого стартап-проєкту.

БЕЗРОБІТТЯ ТА МІГРАЦІЯ ЯК ВИЗНАЧНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2023-12-20T18:46:16+02:00

УДК 331.556.4; JEL Classification: J 61

Нестеренко В.Ю., Деділова Т.В., Прокопенко М.В. безробіття та міграція як визначні макроекономічні фактори соціально-економічного розвитку національної економіки україни

Мета. Дослідження впливу макроекономічних факторів безробіття та міграції на соціально-економічний розвиток національної економіки. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є спеціалізовані наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Безробіття є одним з варіантів порушення макроекономічної рівноваги в національній економіці, яке відзначається дуже потужним впливом на загальні результати економічного розвитку країни та є характерним для деяких фаз економічного циклу. Великі обсяги безробіття можуть мати серйозні наслідки для національної економіки країни: зниження споживчого попиту, збільшення соціальних витрат, зменшення виробничого потенціалу, соціальні проблеми, зменшення інновацій, політичні наслідки. Окремі аспекти позитивного впливу безробіття на розвиток національної економіки: реалізація регулюючої функції, стимулювання інновацій, реорганізація ринку праці. Серед факторів, які потужно впливають на економічний розвиток України зараз також обов’язково слід розглядати міграцію населення, при чому, як в розрізі внутрішнього переміщення, так і в розрізі міграції працездатного населення України за кордон. Серед можливих наслідків внутрішньої міграції для економіки країни можна виокремити: вплив на ринок праці, вплив на ринок житла, вплив на суспільні послуги, економічна нерівність, розвиток регіональних економік, податки та бюджет. Наслідки міграції трудових ресурсів для країни-джерела праці наступні: втрати робочої сили та навичок, навантаження на соціальні служби, додаткові грошові потоки в економіку від трудових мігрантів, демографічні втрати. Наукова новизна. Сформовано перелік негативних та позитивних наслідків безробіття для соціально-економічного розвитку національної економіки. Проаналізовано вплив внутрішньої та зовнішньої міграції трудових ресурсів на розвиток України та її регіонів. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані дослідниками, органами управління та місцевого самоврядування, власниками підприємств при визначенні ефективних засобів соціально-економічного розвитку національної економіки.

ОБҐРУНТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2023-12-20T19:06:26+02:00

УДК 338.22; JEL Classification: E60

Деділова Т.В., Нестеренко В.Ю., Прокопенко М.В. ОБҐРУНТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Мета. Метою дослідження є аналіз причин поглиблення інфляційних процесів в Україні на сучасному етапі та обґрунтування інфляційних тенденцій в контексті соціального та макроекономічного розвитку національної економіки України. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду інфляції як фактора розвитку національної економіки. В роботі використано метод теоретичного узагальнення; метод аналізу і синтезу; графічні методи.

Результати. За результатами дослідження актуалізовано фактори впливу на інфляційні процеси в контексті соціального та макроекономічного розвитку національної економіки України. Встановлено закономірності розвитку інфляційних процесів в Україні в період з 2000-2023 рр. Зокрема, зазначено, що у передвоєнний період для України стала характерною така закономірність інфляційного процесу, як страх і паніка населення щодо того, що національна валюта незабаром повністю втратить свою купівельну спроможність. Також встановлено, що зростання рівня інфляції в Україні постійно посилюється незбалансованістю державних доходів і видатків, наявністю бюджетного дефіциту; широким використанням внутрішніх запозичень для покриття бюджетного дефіциту. Крім того, внаслідок військових дій в країні значно зросли ціни на споживчі товари, які належать до стратегічних та соціально значущих груп товарів (паливо, продукти харчування, засоби гігієни, фармацевтичні препарати тощо). Наукова новизна. Набув подальшого розвитку науково-теоретичний підхід до управління інфляційними процесами в Україні шляхом ретроспективного аналізу та актуалізації форм інфляції в контексті соціального та макроекономічного розвитку національної економіки України в умовах війни. Практична значущість. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для розроблення стратегічних та тактичних рішень у сфері монетарної політики, спрямованих на стимулювання економічного розвитку за збереження низьких темпів інфляції. У рамках подальших досліджень даної проблематики заплановано поглиблений аналіз методів боротьби з інфляцією.

ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН І ТРЕНД СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ

2023-12-20T19:43:29+02:00

УДК 339.138:303.725.37; JEL Classification: М31; Z31

Деділова Т.В., Юрченко О.В., Кононенко Я.В. ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН І ТРЕНД СУЧАСНОГО МАРКЕТИНГУ

Мета. Метою дослідження є розкриття соціальної сутності гейміфікації та особливостей її застосування у різних сферах соціальної економіки, зокрема в маркетингу. Методика дослідження. Під час дослідження використовувалися: методи аналізу і синтезу для актуалізації характеристик гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі; метод логічного аналізу для систематизації різновиди ігрових механік у маркетингу. Результати. Гейміфікація виникла не лише як спроба залучити увагу аудиторії, а й як засіб мотивації та стимулювання дій. Заснована на ігрових механіках, вона перетворює навколишні завдання та взаємодії на захопливий процес. У сучасному суспільстві, де відчуття конкуренції та досягнень важливі, гейміфікація стала засобом об'єднання людей. Спільні гейміфіковані виклики, програми лояльності та конкурси перетворюються на соціальні події, сприяючи формуванню спільнот та розвитку взаєморозуміння. Водночас маркетингові кампанії, побудовані на принципах гейміфікації, не лише пропонують продукти чи послуги, але і створюють іммерсивне враження. Залучаючи елементи гри, вони стимулюють активну участь споживача та взаємодію з брендом. Тренди гейміфікації постійно змінюються, відображаючи сучасність. Інтерактивність, персоналізація та використання розширеної реальності – це лише деякі з напрямків, які визначають майбутнє гейміфікації у маркетинговій та соціальній сфері. Наукова новизна. Отримав подальший теоретичний розвиток маркетинговий підхід до управління соціально-економічними процесами шляхом розкриття сутності гейміфікації з позиції її трактування не лише як маркетингового інструменту, а й як соціального феномена, що впливає на сприйняття та взаємодію людей з різноманітними сферами життя. Практична значущість. Результати дослідження, зокрема, актуалізовані характеристики гейміфікації як соціального феномена у сучасному економічному середовищі, можуть бути використані при розробці маркетингових стратегій та стратегій соціального розвитку.

ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

2023-12-20T19:55:24+02:00

УДК 336.144, JEL Classification: А 14, R 13, R 58.

Дмитрієва О.І., Мордовцев О.С., Шепелєв О.В. ФІНАНСОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Мета: дослідження теоретико-методичних практичних основ впровадження та функціонування процесу фінансової децентралізації як ключового фактору соціально-економічного розвитку територіальних утворень. Результати: З’ясовано, що проблема формування та впровадження у практику ефективних механізмів вирішення проблеми фінансової диференціація є одним із найважливіших напрямів побудови ефективної соціально-економічної політики в умовах розповсюдження інноваційних форм публічного управління на місцевому рівні. Узагальнені наукові праці з питань соціально-економічного розвитку територіальних утворень України та зроблено авторську інтерпретацію цього поняття. Систематизовані підходи до визначення поняття «фінансова децентралізація» та надано уточнену дефініцію цього поняття. Обґрунтовані загальні напрями впровадження та функціонування інституту фінансової децентралізації. Визначені переваги та недоліки процесу фінансової децентралізації як для держави в цілому, так й для окремого територіального утворення. Наукова новизна: Сформовано універсальну систему функціонування процесу фінансової децентралізації, яка складається із взаємопов’язаних підсистем, які функціонують на засадах сталості та зворотного зв’язку. Надані пропозиції щодо напрямів удосконалення процесу фінансової децентралізації в сучасних умовах України. Практична значущість: виконання представлених теоретико-методичних заходів є ключовим фактором успішності функціонування усієї системи фінансової децентралізації за рахунок наявності неперервного зворотного зв’язку з іншими підсистемами для постійного впровадження нових ідей, технологій та моделей управління цим процесом.

ГРАНТОВІ РЕСУРСИ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПАРТНЕРСТВА БІЗНЕСА ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

2023-12-20T20:11:36+02:00

УДК 334.021:061.2; JEL Classification: М29

Кирчата І. М., Шершенюк О.М., Деділова Т.В. Грантові ресурси як стратегічний інструмент партнерства бізнеса та громадських організацій

Мета. Розробка стратегії залучення грантових ресурсів, як інструменту партнерської взаємодії бізнеса та громадських організацій в процесі здійснення проєктної діяльності залишається надалі актуальною проблемою та виступає основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних учених-економістів, в яких розглядаються питання щодо перспективних напрямків розвитку бізнесу в Україні та висвітлюються додаткові ініціативи задля підсилення ефективності реалізації грантових можливостей на засадах співпраці з громадськими організаціями. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Партнерство бізнесу та громадських організацій стимулює інноваційні зрушення, дозволяє обмінюватися знаннями, навичками та досвідом, що сприяє підвищенню ефективності використання грантових ресурсів. Завдяки співпраці з бізнес-спільнотою громадські організації можуть реалізувати проєкти, які сприяють сталому розвитку та вирішенню нагальних соціальних проблем. При цьому, представники бізнесу можуть не лише фінансувати такі проєкти, але й активно брати участь у їх реалізації, що дозволяє їм демонструвати свою соціальну відповідальність та стати частиною позитивних змін у суспільстві. Залучення громадянського суспільства сприяє підвищенню відповідальності, прозорості прийняття та реалізації рішень у сфері дотриманням соціальних та економічних прав людини, впровадженню інструментів корпоративної соціальної відповідальності.Наукова новизна. В роботі визначено, що грантова діяльність є ефективним механізмом впровадження соціальних та економічно орієнтованих ініціатив, а поєднання підприємницької та громадської діяльності на засадах проєктної співпраці виступає дієвим інструментом для досягнення як комерційних, так і соціальних цілей сталого розвитку економіки. Залучення грантових ресурсів в рамках співпраці підприємництва та громадських організацій сприяє підвищенню ефективності повоєнного відновлення України, оскільки вона дозволяє забезпечити більш ефективне використання ресурсів, залучення інноваційних рішень та задоволення першочергових потреб суспільства. Практична значущість. В ході дослідження визначено, що співпраця благодійних організацій та суб’єктів підприємництва є важливим інструментом формування передумов сталого соціального та економічного розвитку, а також запропоновано перелік заходів для ефективного залучення грантової допомоги та забезпечення успішної реалізації програм та проєктів.

ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2023-12-20T20:20:30+02:00

УДК 330.34; JEL Classification: O10

Кудрявцев В.М. ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Мета. Розробити організаційну модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. У роботі запропоновано розподіл відповідальності між топ-менеджментом компанії (постановка й оновлення стратегічних цілей), офісом з управління проєктами/портфелем проєктів (оцінювання та відбір проєктів, створення пулу проєктів для реалізації стратегічної мети в частині сталого розвитку (СР)), менеджером програми СР (координація діяльності з СР) і функціональними підрозділами (реалізація проєктів і програм СР). Вирішення проблеми підвищення загального рівня СР на рівні портфельного управління має низку переваг: 1. Дозволяє найоптимальнішим способом пов'язати операційну діяльність у частині СР зі стратегічними цілями компанії завдяки використанню моделей селекції проєктів. 2. Знижує ризики незбалансованого розвитку компанії в частині підвищення рівня СР (забезпечує необхідний баланс між удосконаленням показників у частині впливу на економіку, екологію, суспільство) за рахунок використання методів балансування портфеля. 3. Підвищує підзвітність і прозорість діяльності в частині управління СР за наявності ефективно працюючої системи управління портфелем проєктів у компанії. 4. Скорочує витрати на функції управління СР у компанії, реалізуючи їх у межах проєктного офісу і функціональних підрозділів, без створення окремого підрозділу (за обов'язкової наявності менеджера, відповідального за постановку стратегічних цілей у сфері СР компанії). 5. Підвищує статус питання СР у компанії. 6. Дозволяє впровадити принципи СР на всіх рівнях організації, формуючи стратегію СР компанії як згори донизу (постановка цілей топ-менеджментом), так і знизу догори (ініціативи СР від співробітників), а також підвищити залученість співробітників у реалізацію концепції СР компанії. Наукова новизна: Розроблена організаційна модель впровадження концепції сталого розвитку підприємства на рівні портфельного управління, що дозволяє підвищити ефективність формування стратегічної програми сталого розвитку компанії. Практична значущість: запропонована організаційна модель дозволить оптимізувати розподіл ролей у реалізації стратегічної програми СР підприємства для якіснішого управління стійким розвитком компанії на підставі пропонованого проектно-портфельного підходу.

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ДРАЙВЕР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

2023-12-20T20:32:15+02:00

УДК 338.246; JEL Classification: Е71

Деділова Т.В., Токар І.І., Жованик О.О., Кононенко Я.В. СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ДРАЙВЕР СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Мета. Метою дослідження є розкриття сутності та змісту соціального підприємництва як драйвера соціально-економічного розвитку України в умовах війни. Методика дослідження. Під час дослідження було використано: метод логічного аналізу для визначення місця соціального підприємництва у єдності елементів сталого розвитку; аналізу і синтезу для групування критеріїв ідентифікації бізнесу за ознакою його приналежності до категорії соціального підприємства. Результати. В роботі проведено аналіз змісту соціального підприємництва з урахуванням його місця у єдності елементів сталого розвитку. Наведено приклади впровадження підприємницької бізнес-моделі на засадах соціальної значущості в країнах Європейського Союзу, та окремо – в Україні, в результаті чого наголошено на тому, що усі ці приклади базуються на концепції справедливості, екології та суспільного розвитку у своїй діяльності. На основі ретроспективного аналізу діяльності українських соціально відповідальних підприємств запропоновано три ключові групи критеріїв, за якими можна визначити, чи відноситься той чи інший бізнес саме до категорії соціального підприємства. За такі критеріальні ознаки було обрано: спрямованість прибутку на соціальну мету; інтеграцію вразливих груп на ринку праці; створення соціальної цінності через продукцію чи послуги. Встановлено тенденцій розвитку соціального підприємництва в Україні в умовах повномасштабної війни, а також акцентовано увагу на необхідності включення підтримки соціального підприємництва в стратегію поствоєнного розвитку України як ключового напрямку для подолання проблем та відновлення стабільності. Наукова новизна. Отримав подальший розвиток теоретичний підхід до визначення сутності та змісту соціального підприємництва як драйвера соціально-економічного розвитку України в умовах війни шляхом виокремлення тенденцій розвитку українського соціального підприємництва в умовах повномасштабної війни з позиції подвійності характеру впливу воєнного стану на розвиток такої діяльності (одночасного існування соціальних викликів і можливостей для українського бізнесу). Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегій сталого розвитку на регіональному та бізнесовому рівнях.

НОВИЙ РЕНТАБЕЛЬНИЙ ВИД ПОЗАВУЛИЧНОГО МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ ЯК РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗАТОРІВ У ВЕЛИКОМУ МЕГАПОЛІСІ КАЗАХСТАНУ МІСТІ АЛМАТИ

2023-12-20T20:44:41+02:00

УДК 338.47; JEL Classification: L 91

Рахімбаєв А.Б., Кабашева М.Р., Калгулова Р.Ж. Рукавишников Ю.В. НОВИЙ РЕНТАБЕЛЬНИЙ ВИД позаВУЛИЧНОГО МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ ЯК РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ заторів у ВЕЛИКОМУ МЕГАПОЛІСІ КАЗАХСТАНу місті АЛМАТИ

Нині у світі характеризується новим етапом розвитку науково-технічної революції, що з пошуком альтернативних і відновлюваних джерел енергії, як із напрямів, тобто. із зеленою енергетикою. У цьому ключі йде пошук альтернативних позавуличних видів транспорту без використання вуглеводневої сировини. У цій статті розглядається необхідність використання пасажирської підвісної канатної дороги (ППКД) як повноцінний громадський транспорт найбільшого мегаполісу Республіки Казахстан міста Алмати з населенням 2 млн. чоловік. У перспективі до 2030 року передбачається збільшення кількості жителів міста до 2,5-3 мільйонів. Саме місто знаходиться в гірській улоговині Заілійського Алатау Тянь-Шаню і вичерпало в центральній його частині територіальні можливості розширення. Автомобільний парк особистого транспорту становив 2022 року 700 тис. машин, їх 230 тисяч авто з передмість [1]. Дорожня мережа перевантажена багатогодинними пробками у години пік та громадський транспорт явно не справляється зі своїми функціями з доставки пасажирів. Дані тенденції притаманні більшості мегаполісів усього світу. Тому стали потрібні нові, більш ефективні рішення, і тоді фахівці з транспортних мереж згадали про старі повітряні канатні дороги (ВКД).

МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2023-12-21T13:22:47+02:00

УДК 330.3; JEL Classification: O10

Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Борщ П.О. МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Мета: дослідження методично-прикладних аспектів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, експертно-аналітичне опитування, інтегральний метод, статистичні методи. Результати: досліджено методично-прикладні аспекти оцінювання ефективного розвитку підприємства. Запропоновано факторну модель ефективного розвитку підприємства на засадах інтегрального підходу. Розроблено схему системи критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства. Висвітлено прикладні аспекти реалізації методики оцінювання ефективного розвитку підприємства, зокрема за складовими: ефективне використання ресурсів при поточній діяльності підприємства; ефективне управління поточною діяльністю підприємства. Обґрунтовано факторні навантаження індикаторів ефективного розвитку підприємства. Наукова новизна: система критеріїв і індикаторів оцінювання ефективного розвитку підприємства, що передбачена запропонованою авторами факторною моделлю ефективного розвитку підприємства, найбільш повно охоплює всі напрями діяльності сучасного підприємства, зокрема у розрізі фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності. Практична значущість: практичне застосування запропонованих авторами методики й інструментарію оцінювання ефективного розвитку підприємства дозволяє виділити головні компоненти у процесі здійснення факторного аналізу, що в подальшому є підставою для розроблення цільових заходів управління ефективним розвитком підприємства за напрямами фінансово-господарської діяльності, виробничої діяльності, управлінської діяльності та інвестиційної діяльності.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

2023-12-21T13:33:54+02:00

УДК 330.3; JEL Classification: O10

Дмитрієв І.А., Шевченко І.Ю., Чудик В.В. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

Мета: дослідження системи вдосконалення механізму управління ефективним розвитком підприємства. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати: досліджено механізм управління ефективним розвитком підприємства та систему його вдосконалення. Виділено й охарактеризовано етапи вдосконалення механізму управління ефективним розвитком підприємства. Виділено й охарактеризовано блоки механізму управління ефективним розвитком підприємства як системи, зокрема блок постановки цілей, блок процесів, блок управління ефективним розвитком підприємства, структурний блок, функціональний блок, блок забезпечення, систему оцінки ефективного розвитку підприємства, методику формування механізму управління ефективним розвитком підприємства. При характеристиці блоку постановки цілей сформовано дерево цілей механізму управління ефективним розвитком підприємства. Наукова новизна: виділення в структурі механізму управління ефективним розвитком підприємства блоків (зокрема, блоку постановки цілей, блоку процесів, блоку управління ефективним розвитком підприємства, структурного блоку, функціонального блоку, блоку забезпечення, системи оцінки ефективного розвитку підприємства, методики формування механізму управління ефективним розвитком підприємства) дозволяє здійснити більш точну діагностику проблем забезпечення ефективного розвитку підприємства та таким чином згенерувати заходи вдосконалення механізму управління ефективним розвитком підприємства за кожним елементом даної системи. Практична значущість: вдосконалений механізм управління ефективним розвитком підприємства відображає всі елементи виробництва продукції, надає розуміння процесів у виробничій системі, показує джерела ефективного розвитку підприємства у фінансово-господарській діяльності, виробничий діяльності, управлінській діяльності й інвестиційній діяльності.

НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

2023-12-21T13:44:44+02:00

УДК 346.7; JEL Classification: K19

Шевченко І.Ю., Лапоног Д.В. НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Мета: дослідження нормативних засад державного регулювання розвитку автомобільного транспорту в Україні. Методика дослідження: метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, критичний аналіз. Результати: досліджено нормативні засади державного регулювання розвитку автомобільного транспорту в Україні. Здійснено огляд трансформації нормативно-правової бази державного регулювання розвитку автомобільного транспорту в Україні після укладення Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Зазначено на нагальній необхідності термінового представлення до розгляду у другому читанні Верховною Радою України з подальшим прийняттям проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу», проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті». Наукова новизна: надано рекомендації щодо вдосконалення нормативних засад державного регулювання розвитку автомобільного транспорту в Україні, в тому числі щодо введення до Закону України «По автомобільний транспорт» розділу, положення якого будуть визначати та регламентувати особливості роботи автомобільного транспорту під час дії воєнного стану в України, або ж прийняття окремого нормативно-правового акту, який буде закріплювати правила реалізації новітніх функцій вітчизняних підприємств автомобільного транспорту. Практична значущість: вдосконалення нормативних засад державного регулювання розвитку автомобільного транспорту в Україні сприятиме підвищенню ефективності діяльності вітчизняних автотранспортних підприємств та наближенню до вимог господарського та транспортного законодавства Європейського Союзу.

МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ЕКОНОМІКО – МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОТОЧНОГО СТАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ

2023-12-21T14:16:05+02:00

УДК 330.5; JEL Classification: E 17

Прокопенко М.В., Нестеренко В.Ю. Тімров О.О. МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ЕКОНОМІКО – МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОТОЧНОГО СТАНУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ

Мета дослідження полягає у вивченні теоретичних аспектів процесу макроекономічного моделювання поточного стану національної економіки в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою раціонального поєднання даних національних рахунків та математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було розглянуто макроекономічний та статистичний аналіз, математичні середні, максимальні та граничні показники стану національної економіки, об’єднання статистичних показників, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження було вивчення теорії та практики застосування макроекономічних методів прогнозування стану національної економіки держави. Результатом дослідження є доведена можливість використання економіко - статистичних методів дослідження за умови підвищення якості статистичної інформації, та розгляд практичних аспектів застосування отриманих прогнозів. Для моделювання та доведення можливості побудови економіко-статистичної моделі національної економіки було розглянуто декілька класичних економетричних моделей. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми моделювання стану національної економіки за допомогою макроекономічних показників. Запропоновано методику аналізу теперішнього стану національної економіки держави за допомогою використання елементів економіко-статистичного аналізу даних національних рахунків. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість визначити раціональне співвідношення макроекономічних показників національної економіки за допомогою економетричного моделювання. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу макроекономічного моделювання стану національної економіки досягти максимальної ефективності економічної політики та сприятиме зростанню конкурентоспроможності держави на внутрішньому і міжнародному ринках.

ГОЛОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2023-12-21T14:52:20+02:00

УДК 336.012.23; JEL Classification: А 13, С10

Прокопенко М.В., Нестеренко В.Ю., Деділова Т.В. ГОЛОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Мета дослідження полягає у вивченні теоретичних аспектів процесу моделювання соціально – економічних систем національної економіки держави в сучасних умовах господарювання та розробки пропозицій щодо їх вдосконалення за допомогою об’єднання різних методів математико-статистичного прогнозування. Методика дослідження. Було розглянуто макроекономічний та статистичний аналіз, математичні середні, максимальні та граничні показники стану національної економіки, об’єднання статистичних показників, застосовано методи економетричного та статистичного моделювання. Результати дослідження. Основним завданням дослідження було вивчення теорії та практики моделювання соціальних систем національної економіки. Результатом дослідження є теоретично доведена можливість підвищення ефективності використання соціально-економічних методів дослідження за умови підвищення кількості методів моделювання, та удосконалення практичних аспектів ефективного застосування отриманих прогнозів. Для моделювання та доведення можливості побудови соціальної моделі національної економіки з елементами економічних перетворень було розглянуто декілька класичних прикладних моделей. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає в аналізі та розробці теоретико – практичних засад вирішення проблеми моделювання соціально – економічного стану національної економіки за допомогою статистично – імітаційних методів. Запропоновано декілька методів статистичного аналізу соціально – економічного стану національної економіки держави за допомогою використання елементів математичного моделювання. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дослідження дають можливість розглянути з практичної точки зору методологічні аспекти моделювання соціальних систем національної економіки за допомогою імітаційного та економетричного моделювання. Практична сторона дослідження дозволяє на основі розробленого підходу соціально – економічного моделювання національної економіки підвищити ефективність соціально-економічної політики та сприятиме зростанню конкурентоспроможності держави на внутрішньому і міжнародному ринках.

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ

2023-12-21T15:06:10+02:00

УДК 330.81; JEL Classification: В 11.

Бабайлов В.К., Калгулова Р.Ж. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ – ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ.

Увесь досвід організації економіки приводить до безперечного висновку, що існує одна, загальна, складна і виключне ємна її проблема – визначення організації економіки у часі і просторі. Аналіз історії економіки і економічної думки відносно організації економіки у часі приводить до безперечного висновку про існування чотирьох її основних етапів, на яких вирішувались чотирі відповідні проблеми. Перший етап – це етап вирішення проблеми доантичної організації господарської діяльності як єдиного цілого без відділення зі неї економіки. Другий етап – це етап вирішення проблеми відокремлення і формування понять економіки, як окремого явища в епоху Античності і Середньовіччя. Третій етап пов’язаний зі проблемою вже сформованої економіки, як окремого виду професійної діяльності, – зі проблемою підвищення її ефективності; концентровано це сформувалося в проблему вибору або директивної, або ринкової економіки у Індустріальну епоху. Четвертий етап – це етап вирішення принципово нової проблеми вже провідних країн світу, які успішно вирішили проблему досягнення гідного прибутку, це проблема його справедливого розподілення, проблема справедливості у соціальної економіці у майбутню, а часткове вже й у сучасну епоху. Відносно другої частини загальної проблеми організації економіки– організації економічної діяльності у просторі, – можна впевнено стверджувати, що вона вирішується саме у нутрі кожного зі чотирьох визначених етапів. На думку авторів статті логічне розглядати такі ємні чотирі проблеми в окремих статтях. Тому дана стаття присвячена тільки першому етапу організації економіки, де мова йтиме про проблему економіку відповідно на першому етапі, саме в межах господарської діяльності як єдиного цілого, без розподілення на інженерію, адміністрацію і особисто економіку. А вже у нутрі цього етапу розглядатиме економіку у просторах декількох провідних країн Стародавнього Сходу: Єгипту, Вавилону, Китаю, Індії . Саме засвоєння і використання їх досвіду є актуальною проблемою. Аналіз останніх досліджень і публікацій приводить до висновку, що вже у Доантичну епоху почалося формування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого. Але розумінні необхідності реалізації самого відокремлення все ж таки не існувало. Метою статті й стало доведення існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності як єдиного цілого у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу (Єгипту, Вавилону, Китаю і Індії). Задачі: визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Єгипту; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю; визначити умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії; зробити висновки (визначити основні результати, їх наукову новизни і практичну значимість). Методики дослідження: огляд літературних джерел; 2С70 (один зі основних приватних законів логістики); ВЄО (все є організація); історичного-логічного Гегеля (коротко – методика час), аналогія. Результати: визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності у Стародавнього Єгипту як такі терміни, поняття і явища: власність, рабство, товарно-грошові відносини, облік трудових та матеріальних ресурсів, складалися земельні кадастри тощо; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Вавилону, як відсоток, власність, податки, товарно-грошові відносини; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавнього Китаю, як соціально-економічна концепція господарської діяльності як єдиного цілого, трактат «Гуань-цзи», в якому задовго до Кейнса пропонується активне втручання держави в економічні справи; визначені умови виділення економіки зі всієї господарської діяльності Стародавньої Індії особливе у знаменному трактаті «Артхашастра», який охоплює широке коло питань і свідчить про зрілість економічних аспектів господарської діяльності Індії того часу і в якому ще задовго до Адама Сміта виказана думка про те, що багатство з'являється за рахунок витрат праці. Наукова новизна полягає в тому, що вперше визначені чотирі основні етапи розвитку світової економіки і детально розкритий його перший етап, в якому доведене існування умов відокремлення економіки зі всієї господарської діяльності у всіх провідних країнах Стародавнього Сходу. Практична значимість визначається тим, що ознайомлення і засвоєння сучасним і майбутніми поколіннями економістів наукової новизни, яка досягнена у даній статті, істотно доповнить їх творчий потенціал.