СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.30977/PPB.2226-8820.2019.23.0.46Ключові слова:
корпоративна соціальна відповідальність, конкурентоспроможність, конкурентна стійкість, сталий розвиток, соціальні стандартиАнотація
УДК 338.242; JEL Classification М14.
Мета – дослідження сутності, визначення концептуального змісту та обґрунтування необхідності впровадження соціальної відповідальності в систему стратегічного управління підприємством як необхідної передумови забезпечення його конкурентної стійкості в довгостроковій перспективі. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядається корпоративна соціальна відповідальність, зокрема питання, пов’язані з забезпечення конкурентоспроможності через партнерські відносини між владою, бізнесом і суспільством. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Соціальна відповідальність в своїй еволюції проходить ряд етапів розвитку та постає інноваційним вектором в діяльності бізнесу України, а тому вивчення і пошук шляхів вирішення проблем взаємодії влади, бізнесу і суспільства ставить проблему забезпечення конкурентоспроможності підприємства на якісно новий рівень. Розвиток стратегічного підходу до соціальної відповідальності в даний час є загальносвітовою тенденцією, що векторно спрямована на отримання довгострокових конкурентних переваг, створення цінності для бізнесу та суспільства як результату взаємодії зацікавлених сторін. Впровадження принципів соціальної відповідальності в повсякденну діяльність підприємств передбачає соціалізацію трудових відносин і обумовлюється процесами економічної інтеграції, важливістю створення позитивного іміджу підприємств в регіонах присутності, отриманням додаткових конкурентних переваг за допомогою проведення соціально відповідальної політики. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції соціальної відповідальності в систему стратегічного управління як інструмента забезпечення конкурентоспроможності підприємства, зокрема визначено принципи, сфери впливу та рівні прояву соціальної відповідальності як передумови формування довгострокових конкурентних переваг. Практична значущість полягає в тому, що удосконалені теоретичні положення та практичні рекомендації щодо визначення цільової спрямованості соціальної відповідальності підприємства можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних стратегічних заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг підприємства або використані як інструмент забезпечення інноваційного соціально-економічного розвитку.
Посилання
Бібік Н. В. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Технічний прогрес і ефективність виробництва. 2012. № 14. С. 9-16.
Березіна О. Ю. Кількісна оцінка соціальної відповідальності корпорацій. Вісник Української академії банківської справи. 2012. № 1(32). С. 97–101.
Буян О. Я. Підходи до оцінки ефективності корпоративної соціальної відповідальності підприємств в Україні. Вісник Дніпропетровсь-кого університету. Серія «Економіка». 2012. Вип. 6 (2). С. 159–165.
Зінченко А. Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2005-2010 : стан та перспективи розвитку. Київ, 2010. 56 с.
Саєнко Ю. Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні: спроба соціального конструювання /відп. ред. Ю. І. Саєнко. Київ, 2003. 362 с.
Международный стандарт ISO26000:2010, Руководство по социальной ответственности. URL:http://www.iso.org/iso/ru/catalogue_detail?csnumber=42546
Лупак Р. Л. Соціальна відповідальність як складова забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2016. № 2. С. 98-103.
Власова К. В. Корпоративна соціальна відповідальність – основа інноваційного розвитку підприємств АПК України. Економічний аналіз. Тернопіль, 2018. Том 28. № 3. С. 247-251.
Шутаєва О. О. Соціальна відповідальність в досягненні конкурентоспроможності підприємства. Культура народов Причерноморья. 2014. № 273. С. 73-78. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/ 123456789/93113
Гончаров С. Ф., Кричевский Н. А. Корпоративная социальная ответственность. Москва, 2006. 195 c.
Романова О. А. Формирование конкурентных стратегий промышленных предприятий с позиции корпоративной социальной ответственности. Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. 2017. Т. 10. № 6. С. 138–152. DOI: 10.15838/esc.2017.6.54.9
Мазуренко В. П. Сучасна концепція корпоративної соціальної відповідальності у міжнародному бізнесі. Ефективна економіка. 2012. № 6. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_6_17.
Морозова И. А., Кабанов В. А., Решетникова И. И., Шаховская Л. С. Государственно-частное партнерство: социально-экономический эффект взаимодействия в рыночной экономике : монография. Волгоград, 2012. 210 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ЗГОДА НА ПУБЛІКАЦІЮ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Автор, який веде переписку (далі автор) уповноважений співавторами підтвердити
наступне:
Я, ___________________________________________________________, підтверджую, що
(ПІБ автора - повністю)
представлена робота ________________________________________________________________
(ПІБ всіх авторів)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
(Назва статті)
- схвалена для публікації всіма співавторами;
- схвалена для публікації відповідальною установою, в якій вона виконана.
Автор поступається співзасновнику збірнику наукових праць «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» Харківському національному автомобільно-дорожньому університету
ексклюзивними правами на цю Статтю.
Передача авторського права охоплює виключне право на оприлюднення, редагування, і поширення Статті необмеженим тиражом в будь-якому вигляді і форматі на будь-яких носіях інформації.
Авторське право на публікацію передається в момент прийняття редакцією рукопису «в друк».
Автор гарантує, що Стаття є оригінальною і не є копією будь-якої іншої роботи, не була раніше опублікована, а також, що права на її опублікування нікому не передавалися і він / вона уповноважений співавторами здійснити таку передачу.
Автор гарантує, що використання його авторських прав не спричинить порушення авторських прав будь-яких осіб або організацій, а також не приведе до розголошення секретних або конфіденційних відомостей.
Автор відповідальний за дану статтю і ставить підпис на заяві (згоду на публікацію) за всіх співавторів.
Автор зберігає за собою наступні права: використання Статті в оглядах, дисертаційних роботах, книгах, лекціях, виготовлення копій (включаючи електронні для особистого використання при умови, що копії не будуть використані для продажу або систематичного поширення).
Після отримання згоди на публікацію, підписаної автором, який веде переписку, зміни в авторстві або порядку зазначених імен співавторів прийматися не будуть.
Автор дає згоду (відповідно до Закону України «Про захист персональних даних») на оприлюднення інформації про його особисті дані (відомості про авторів) з метою забезпечення реалізації відносин у сфері науки.
* Редакція журналу може не розділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати тексти статей.
Підпис автора, що веде переписку ________________________ / ____________ / ____________
Прізвище Підпис Дата
